Однією з найгарячіших дискусійних тем як у ЗМІ, так і серед свідомого населення сьогодні є створення зони вільної торгівлі, що передбачене проектом Угоди про асоціацію України та ЄС. Прогнози тут найрізноманітніші: від апокаліптичних картин смерті вітчизняної економіки та навали дешевих європейських товарів у продуктових магазинах до оптимістичних обіцянок зростання ВВП. Пророкують і реальні зрушення української економіки завдяки новим можливостям та новим ринкам збуту й підняття стандартів якості вітчизняної продукції.
Однією з найгарячіших дискусійних тем як у ЗМІ, так і серед свідомого населення сьогодні є створення зони вільної торгівлі, що передбачене проектом Угоди про асоціацію України та ЄС. Прогнози тут найрізноманітніші: від апокаліптичних картин смерті вітчизняної економіки та навали дешевих європейських товарів у продуктових магазинах до оптимістичних обіцянок зростання ВВП. Пророкують і реальні зрушення української економіки завдяки новим можливостям та новим ринкам збуту й підняття стандартів якості вітчизняної продукції.
Євросоюз — один із найбільших торговельних партнерів України. 28% всього українського експорту йде на Захід, у той час як товари з країн ЄС сягають приблизно 35% нашого імпорту, повідомляє “Радіо Свобода”. Україна головним чином торгує залізом, сталлю, продукцією гірничодобувної промисловості й аграрного сектора, а також машинним обладнанням. Завозимо ж ми автомобілі, одяг, побутову та іншу техніку. Товарообіг України з Євросоюзом у минулому році перевищив 38,3 мільярда євро, завдяки чому ми посіли 22 місце в переліку торговельних партнерів ЄС — повідомляє сайт Євростату.
На перший погляд, не так і погано. Але реально українські товари становлять менше 1% всього європейського імпорту. У зворотному напрямку ситуація не особливо відрізняється: товари ЄС, завезені в Україну, зокрема і на Хмельниччину, “дотягують” лише до 1,4% загального обсягу експорту Євросоюзу. Враховуючи розміри нашої країни та її близькість до кордонів ЄС, це вкрай мало. Тобто, є куди розвиватися.
За словами голови представництва Євросоюзу в Україні Яна Томбінського, якщо зона вільної торгівлі запрацює, то вже найближчим часом український експорт до країн ЄС збільшиться на 6-8% (скасують 95% мита на українські товари), а імпорт зросте на 5%, повідомляє “Обозреватель”. “Частина угоди про торгівлю почне діяти одразу після її підписання, що дозволить українським експортерам заощадити на митах”, — обіцяє Томбінський.
За розрахунками експертів, наша економіка в разі приєднання до ринку ЄС може зрости на 6-12%. Але вітчизняні аналітики не поспішають це стверджувати. Директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць попереджає: “Повинна бути чітка програма адаптації та імплементації. Без неї з урахуванням всіх існуючих факторів можна втратити 1-2% ВВП у короткотерміновій перспективі”, — каже він. Поки що українській стороні вдалося виторгувати поступове зниження мита на деякі європейські товари, а також зберегти на якийсь час квоти на імпортні автомобілі.
Зрозуміло, що безпосереднє зниження ставок торгових мит або ж їхнє скасування — лише частина проекту “Україна і вільна торгова зона ЄС”. Головне в ньому — фактичний вихід українських товарів, а також українських покупців на найбільший ринок у світі. А де вільний ринок — там вільна конкуренція, в якій головними дійовими особами стають споживачі, тобто звичайні люди.
Скасування ввізних мит дозволить суттєво здешевити європейські продукти, ціни на які в Україні дивують навіть іноземців. “Ми намагаємося раз на півроку їздити в Польщу або Угорщину, щоб придбати собі й дітям одяг та взуття. Ціни там у два-три рази нижчі, ніж удома”, — каже Сергій, підприємець зі Львова. Його слова підтверджує Андрій з прикордонного Самбора, який одержав “карту поляка” і регулярно відвідує наших західних сусідів: “У Польщі навіть продукти харчування дешевші, хоча зарплати у поляків вищі. І ліки вигідніше там купувати”. Очікується, що вхід до вільної торгової зони ЄС дозволить вирішити проблему дорожнечі якісних європейських товарів. Хтозна, може, й робити “карту поляка” для “єврошопінга” втратить сенс.
Сам договір про вільну торгівлю з ЄС складається з двох частин, одна з яких стосується мит, а інша — уніфікації правил ринку. “Зниження ставок мит — не ключове в Угоді. Більш важливим буде інституційне зближення та реформування різних галузей української економіки, наближення до стандартів ЄС у санітарних і технічних регламентах. Саме ці наслідки дадуть найбільш позитивний ефект”, — наголошує економіст Віктор Гречин.
Однією з головних сфер гармонізації українських і європейських правил стали податки та правила перетину кордонів товарів. Україна вже змогла досягти тут більш-менш відчутних успіхів. Наприклад, обсяги відшкодування ПДВ зросли порівняно з минулим роком на 18,8% — саме про необхідність швидкого погашення боргів перед експортерами говорили експерти ЄС. Частково це стало результатом впровадження системи автоматичного відшкодування ПДВ, а також спрощення процедур реєстрації, повідомляє zn.ua.
Українська сторона намагається виконати й інші вимоги Євросоюзу, зокрема щодо ефективної боротьби з податковим шахрайством і ухиленням від сплати податків. Тут можна згадати резонансний закон про трансферти, покликаний хоча б частково вирішити проблему офшорів. Крім того, ведеться робота над уніфікацією транзитних правил і підвищенням ефективності обміну інформацією між українською митницею і колегами з європейських країн. У перспективі це допоможе пришвидшити перетин кордону товарів в обох напрямах.
У сучасній людській свідомості європейське — це синонім найкращого. Деякі експерти стверджують, що в українців є щонайменше два-три роки, щоб звикнути до думки, що вони будуть жити поки що не в об’єднаній Європі, але вже за європейськими нормами.
М.ШЕВЧУК