Соціум

Речовий ринок проти хмельничан?..

Останні місяці ми чуємо про потужний скандал із ринком “Бартерсервіс” в нашому місті. Підприємці активно відстоюють свої права, перекривають вулиці в Хмельницькому і Вінниці,  вимагаючи негайного втручання мера і громади з метою захисту своїх прав. Апелюють, зокрема, до депутатів різних рівнів і судів, настійливо доводячи свою позицію про порушення прав нормально працювати на ринках на своє благо і міста.

Останні місяці ми чуємо про потужний скандал із ринком “Бартерсервіс” в нашому місті. Підприємці активно відстоюють свої права, перекривають вулиці в Хмельницькому і Вінниці,  вимагаючи негайного втручання мера і громади з метою захисту своїх прав. Апелюють, зокрема, до депутатів різних рівнів і судів, настійливо доводячи свою позицію про порушення прав нормально працювати на ринках на своє благо і міста.
Дійсно, ринок давно став однією з принад Хмельницького і свого часу допоміг багатьом хмельничанам знайти своє “місце під сонцем”, адже тут була можливість недорого придбати одяг, інші необхідні товари на будь-який смак. Цінуючи це, громада міста вже не один раз ставала на захист речових ринків то від нового мегаринку за межами міста, то від маніпуляцій власників окремих ринків, то від охочих закрити їх.
Але протягом останніх років, на мою думку, склалася ситуація, коли власне хмельничани стали нецікавими продавцям ринків як покупці їхнього товару. Особисто не раз ставав свідком того, як підприємці грубо ставляться до тих, хто хоче щось придбати на місцевому ринку вроздріб. Це і відмови дати поміряти одяг чи навіть показати товар (мовляв, якщо будете купувати, тоді зніму і покажу), це і куріння або розпивання спиртного прямо на торгових місцях, коли неможливо нормально пройти, не надихавшись “ароматів” у вузеньких проходах.
Відсутність елементарної культури спілкування просто вражає! Складається думка, що ідеальний покупець з точки зору продавців наших речових ринків — це людина, яка прийшла до прилавку і, не міряючи, не задаючи запитань, купила річ (а краще мішок речей), погодившись на першу названу ціну. В іншому випадку ви тут небажана особа, яка заважає мирно обговорювати продавцям поточні справи з сусідом по контейнеру.
Так, я усвідомлюю, що не пересічний роздрібний покупець формує основний заробіток продавця на ринку. Це роблять великі оптовики з інших міст та країн або дрібні оптовики з районів області, які купують усе “на око” і на “так зійде, бо ж дешевше, ніж у кооперації вдома”. Саме  тому багато хмельничан змушені йти з ринку в магазини, “єврошопи”, “антикризи” та Інтернет-магазини, маючи під боком один із найбільших ринків України. Дійшло до того, що в магазинах вживаного одягу розкажуть про товар краще, ніж на ринку. Я вже не кажу про надскладне завдання — видання простого каталогу товарів на ринку з вказівкою торгового місця.
Проте, коли виникає чергове загострення щодо нових ринків або спори щодо майна, то тут же власники торгових точок починають апелювати до влади. Але якщо влада не може чітко сказати, то громадськість може. На моє переконання, шановні підприємці речового ринку давно рубають гілку, на якій самі сидять, бо вони фактично відмовились від міської громади. Вам, шановні, не дуже вигідно гратися з окремим покупцем-хмельничанином, який хоче і поміряти одяг нормально, і почути адекватну інформацію про товар та його походження, і товарний чек отримати, а не слухати, що на базарі не видають таких документів. Тоді навіщо ви звертаєтесь за допомогою до міської влади, чому вона має допомагати вам, якщо ви не допомагаєте хмельничанам?
Дуже хотілося б, щоб до моєї думки дослухалися самі підприємці і зробили належні висновки задля власного добробуту. Сподіваюсь, що власники торгових точок зможуть налаштувати себе і своїх продавців до виконання елементарних правил етики і Закону України “Про захист прав споживачів”. Адже в іншому випадку хмельничани, зокрема і депутати міської ради, просто можуть вас не почути…
Звичайно, сказане не стосується абсолютно всіх працівників хмельницьких ринків, адже там працює багато освічених і вихованих людей. Проте, даруйте, як мені видається, у багатьох випадках негативну картину там також є кому створювати…

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ,
голова комісії з питань освіти, культури та захисту суспільної моралі громадської ради при міськвиконкомі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *