Всі делегації, які приїхали на День народження нашого славного міста з-за кордону, відвідали міське товариство “Просвіта” ім. Т.Шевченка. Найшанованіших гостей у світлиці Народного Дому, зі стін якої, обдаровуючи любов’ю, дивляться ікони у вишиваних рушниках, портретні лики українських гетьманів та світочів нації, приймала господариня — голова Товариства Зоя Діденко.
Всі делегації, які приїхали на День народження нашого славного міста з-за кордону, відвідали міське товариство “Просвіта” ім. Т.Шевченка. Найшанованіших гостей у світлиці Народного Дому, зі стін якої, обдаровуючи любов’ю, дивляться ікони у вишиваних рушниках, портретні лики українських гетьманів та світочів нації, приймала господариня — голова Товариства Зоя Діденко. Представники іноземних делегацій познайомилися з виставковими творами Івана Юркова — члена Національної спілки художників України, відомого в нашій країні та далеко за її межами талановитого майстра емалі, живопису, металопластики, ювелірного мистецтва. Відвідали гості кімнату-музей поріднених міст та міжнародних зв’язків, який викликав чи не найбільший інтерес. Адже майже у кожній делегації були ті, хто вже приїздив до нашого міста, залишивши про себе пам’ять на світлинах. І ось тепер з цікавістю їх розглядали, поринувши у найприємніші спогади, а потім обмінювалися враженнями. “Це чудово, що ми можемо їздити в гості один до одного, — ділиться литовець Вайдас Бакус, член міської ради з Шяуляя, — пізнавати щось нове. Вважаю, що ми повинні обмінюватися не тільки офіційними делегаціями, виставками, колективами, а й здружити якнайбільше людей…”. “Найголовніше — зв’язок простих людей, — продовжує Владас Дамулевічіус, голова адміністрації міста Шяуляй. — Коли ти можеш почути пісню іншого народу, мову, пізнати традиції… Все це дуже важливо. Бо офіційні візити часто залишаються тільки на папері, але не в душі. Потрібно більше спілкуватися, бачити очі одне одного, відчути близькість душ, потанцювати, поспівати разом. Нам подобається ваше місто, люди, які в ньому мешкають. Вони дуже привітні, щирі й гостинні…”.
З цікавістю розглядали матеріали музею американці. Барбарі Ст. Урбейн, яка на своїй Батьківщині є координатором програми міжнародного студентського обміну коледжу Модесто, сподобалось, що в Хмельницькому так високо цінують зв’язки міст-побратимів. А ще — увага людей, які її в ці дні оточували, організовували візит. Зі сльозами на очах пані Барбара зізналася, що у неї українське коріння: її бабуся, яка виїхала до Америки у чотири роки, родом з Житомирщини. Щодо вражень від міста, то, як висловилася гостя, воно не велике, але дуже зручне для прогулянок. На Проскурівській вона вперше побачила українські танці. “Хмельницький знайшов місце в моєму серці”, — зізналася пані Барбара. Своїми враженнями поділився також Девід Гір, віце-мер, член міської ради міста Модесто. Він у захопленні від теплоти хмельничан, цікаво було познайомитися зі структурою керівництва містом, з роботою депутатів. “Є відмінності між тим, як це відбувається у нас і у вас. Але багато можна перейняти одне в одного. З нетерпінням чекатимемо на студентську делегацію”, — сказав на прощання.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО