Чергове спільне розширене засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організацій роботодавців області (ООРХО), яке відбулося днями, проходило у дещо незвичному форматі — на території ТОВ “Святець”, що на Теофіпольщині. Втім поєднання інтересів сільгоспвиробників і промисловців, які входять до цих поважних громадських організацій, є традиційним та дочасним. Нинішнє зібрання це вкотре підтвердило. Про це, зокрема, свідчили пункти обраного порядку денного: про сприяння розвитку реального сектора економіки, проблеми вітчизняного виробництва, стимулювання роботодавців у створенні нових робочих місць, зміни в податковому законодавстві тощо.
Чергове спільне розширене засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організацій роботодавців області (ООРХО), яке відбулося днями, проходило у дещо незвичному форматі — на території ТОВ “Святець”, що на Теофіпольщині. Втім поєднання інтересів сільгоспвиробників і промисловців, які входять до цих поважних громадських організацій, є традиційним та дочасним. Нинішнє зібрання це вкотре підтвердило. Про це, зокрема, свідчили пункти обраного порядку денного: про сприяння розвитку реального сектора економіки, проблеми вітчизняного виробництва, стимулювання роботодавців у створенні нових робочих місць, зміни в податковому законодавстві тощо.
Актуальність спільної розмови підкреслювалась і відзначалася на тлі стану з товарним виробництвом Теофіпольського району та господарства “Святець”. Як з’ясувалося, проблеми сільгоспвиробників багато в чому адекватні виробникам промислової продукції. Причому ці проблеми характерні не лише для Хмельниччини.
“Нас вкрай турбує ситуація в реальному секторі економіки, — зазначив президент ХСПП і ООРХО Іван Дунець. — Крок за кроком наші підприємства, які на 70-80% орієнтовані на експорт своєї продукції, втрачають конкурентоспроможність. Головні причини цього — постійне подорожчання енергоносіїв, надмірний податковий тиск, невигідні умови кредитування. Як наслідки — відсутність вільних обігових коштів, що вкрай ускладнює модернізацію основних фондів, впровадження сучасних технологій, а відтак — зменшення собівартості продукції. На жаль, якихось суттєвих зрушень щодо державної підтримки нашої конкурентоспроможності в Україні немає”.
Про відсутність реальної політики щодо розвитку вітчизняної промисловості говорить і голова правління ВАТ “Темп” Іван Праворський: “З року в рік ми змушені виголошувати свої біди про зростання тарифів, засилля посередників, але нічого не змінюється. Результат один — українська промисловість гине”.
Песимістичні настрої промислового директорату Хмельниччини підтверджує офіційна статистика. За нею, наприклад, обсяги промислового виробництва в Україні за п’ять місяців нинішнього року склали лише 94,8% аналогічного періоду минулого року, причому найгірші показники в обробній індустрії — 92,7%. За даними Держстату, загальне зниження ВВП призвело до зменшення середньомісячного доходу на одного українця до 1754 гривні, коли торік він складав понад 1994 гривні.
Кращою є ситуація у сільському господарстві. Наприклад, на Теофіпольщині в усіх категоріях господарств поголів’я рогатої худоби збільшилося до 25 тисяч, а свиней — до 36 тисяч. Найпотужнішим господарством району залишається ТОВ “Святець”, яким уже понад 20 років керує Василь Мастій. Воно виробляє до 20% усього валу сільгосппродукції району і є при цьому чи не одним з останніх “форпостів соціалізму” в області, утримуючи та розвиваючи повноцінну соціальну сферу на селі. Господарство щомісяця сплачує різних податків на півмільйона гривень, зокрема до Пенсійного фонду — три мільйони в рік, а на соціальні потреби трьох своїх селищ витрачає до одного мільйона щороку. Натомість, за словами Василя Мастія, за нинішніми умовами господарювання на кожній культурі є фактичні збитки. Це не дивно, адже вартість одного кілограма пального дорівнює вартості одного кілограма м’яса вирощуваного бичка. З гіркотою він порівнює характер діяльності холдингів зі своїм господарством: при таких же площах обробки земель і збирання врожаю вони використовують працю десь півтора десятка людей з великою кількістю потужної техніки.
Але на соціальні потреби району витрачають лише 30 гривень з гектара — у декілька разів менше. “Власників холдингів не цікавить як і чим живуть люди на селі, для них головне — заробити якомога більше коштів на власні потреби, а ми маємо дбати про добробут трьох тисяч своїх односельців, не маючи жодних пільг при цьому”. Показовим щодо цього є коментар першого заступника голови райдержадміністрації Петра Вільшинського: “Чим ми можемо допомогти ТОВ “Святець” — лише добрим словом”.
До речі, на цьому представницькому зібранні Петро Вільшинський був …найвищою посадовою особою державної влади — своєрідний антирекорд цих спільних засідань. “Це нонсенс, коли ми, виробничники, працюємо, а всі високопосадовці відпочивають разом з народними депутатами”, — відгукнувся на це Іван Дунець. Натомість навіть участь зрідка у цих засіданнях перших осіб краю реальних зрушень не дає, промисловому директорату доводиться самотужки пробувати долати свої проблеми й обмежуватися хіба що листами-зверненнями до керівництва держави. Але і вони бажаних наслідків не мають.
Ось і цього разу ХСПП і ООРХО направили за підсумками спільного засідання чергового листа на адресу Прем’єр-міністра України щодо “неприпустимого великого фіскального навантаження на фонд оплати праці”. Роботодавці — промисловий директорат Хмельниччини — вважають, що необґрунтовано високі ставки — до 39% єдиного соціального внеску плюс у середньому 16% податку фізичних осіб заганяють підприємства у тінь. Сьогоднішній рівень тіньової економіки держави складає 50-60% і негативно впливає на поповнення бюджету та Пенсійного фонду, забезпечення соціальних та інфраструктурних проектів — стверджують роботодавці.
Не додають їм особливого оптимізму і роз’яснення обласного центру зайнятості щодо “стимулювання у створенні нових робочих місць”, за якими можливе одержання компенсації фактичних витрат у розмірі 50% суми єдиного соціального внеску при працевлаштуванні людини на створене нове робоче місце — при відповідному збільшенні штатного розкладу працівників. Як висловився директор ДП “Красилівський агрегатний завод” Петро Королюк: “Ми нині заклопотані тим, як насамперед зберегти робочі місця, а не створювати нові”.
Ухвалені Верховною Радою законодавчі ініціативи Міністерства доходів і зборів щодо можливості відшкодування ПДВ фінансовими векселями також неоднозначно сприймаються у бізнес-середовищі, оскільки останні є лише замінником коштів, непідтвердженим товарною масою.
Інша річ — проект Міндоходів щодо зменшення ПДВ до 1% з обсягів поставок для експортерів. Для промислових підприємств краю ця ініціатива, у разі ухвалення нардепами, виглядає значно сприятливішою, хоча й не вирішує основних проблем.
Обговоривши їх, спільне засідання правлінь ХСПП і ООРХО постановило звернутися до уряду, ОДА, УСПП і Федерації роботодавців України з пропозиціями щодо врегулювання ціни електроенергії для промисловості з накладенням мораторію на її подальше підвищення, щодо зменшення податкового навантаження. А також посприяти у розгляді законопроекту про зміни щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, які працювали у шкідливих умовах. Виконувати діюче законодавство щодо цього підприємства у сучасному стані не в змозі.
Володимир РАЗУВАЄВ