У понеділок, 19 серпня, як ми повідомляли, мало відбутися чергове засідання міськрайонного суду за позовом директора обласного муздрамтеатру ім. М.Старицького П.І.Данчука до редакції газети “Проскурів” та письменника Броніслава Грищука про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Власне, засідання суду, як і належить, було…
У понеділок, 19 серпня, як ми повідомляли, мало відбутися чергове засідання міськрайонного суду за позовом директора обласного муздрамтеатру ім. М.Старицького П.І.Данчука до редакції газети “Проскурів” та письменника Броніслава Грищука про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Власне, засідання суду, як і належить, було відкрите і сторона відповідачів, тобто ми, готувалася подати до суду нові докази необґрунтованості позову, зокрема у вигляді ряду документів та опитування свідків. Проте одразу на засіданні було оприлюднено заяву до суду позивача П.І.Данчука, яку виголосив його адвокат. Суть її була в тому, що позивач довів до відома суду свій намір про залишення власного позову без розгляду. Тож після наради суд своєю ухвалою задовольнив цю заяву позивача. Дана ухвала, як ідеться в ній, може бути оскаржена апеляційною скаргою протягом п’яти днів з дня її проголошення.
Редакція “Проскурова” та її автор, письменник Броніслав Грищук нині зійшлися на тому, що не будуть подавати апеляційної скарги чи зустрічного позову до пана Данчука, адже попри всі перипетії цього судового процесу, на нашу думку, у колективі облмуздрамтеатру за цей час та після серії наших публікацій сталося немало багатообіцяючих змін. Зрозуміло ж, що робота театру, його постановки, життя колективу і надалі залишатимуться під постійним оглядом нашої газети та її авторів. А ще дуже хотілося б, щоб ті ознаки змін на краще, найперше, в морально-психологічному кліматі життя колективу театру утвердилися як норма взаємин, насамперед між творчою групою та адміністрацією. Звичайно ж, не менше хочемо, аби настало порозуміння й у самому колективі, серед акторів, яких ця історія та перманентний трудовий і творчий конфлікт, що досі триває, розвели у різні боки. Словом, будемо сподіватися на краще і дуже хотілося б, щоб цю сторінку з історії життя театру таки було безповоротно перегорнуто…
Б.ДЕМКІВ