Сьогодні в обласному художньому музеї відкривається виставка Віктора Степановича Севця, присвячена його ювілею — 85-річчю з дня народження. Громадськість гідно вшанувала митця: член Національної спілки художників України (1995) став лауреатом обласної премії ім. В.Розвадовського (1998), міської ім. Б.Хмельницького (2003), а його роботи є в численних державних та приватних збірках в Україні та за кордоном.
Сьогодні в обласному художньому музеї відкривається виставка Віктора Степановича Севця, присвячена його ювілею — 85-річчю з дня народження. Громадськість гідно вшанувала митця: член Національної спілки художників України (1995) став лауреатом обласної премії ім. В.Розвадовського (1998), міської ім. Б.Хмельницького (2003), а його роботи є в численних державних та приватних збірках в Україні та за кордоном.
Віктор Степанович народився 1 серпня 1928 року у Проскурові. Обдарований від природи юнак прагнув удосконалити свої здібності, набути фахових знань. У 1948-1950 роках навчався у Львівському художньому училищі, в майстерні відомого українського скульптора Івана Севери. Але завершити професійну освіту не вдалося. Важкі повоєнні часи диктували свої умови. Севець повернувся до Проскурова, де працював у майстернях Художнього фонду УРСР. Їх очолював відомий російський графік Володимир Корнєв. Уроки й поради досвідченого майстра та педагога сприяли становленню майбутнього живописця, а бажання пізнавати й набутий досвід остаточно сформували мистецьку особистість Віктора Севця.
Митець завжди був уважним до краєвидів, люблених змалку, до історії краю, про що говорять “Пісні над Бугом”, “Дністровські схили”, “Подільський краєвид”, “Кам’янець-Подільська фортеця”. Рідні простори для Віктора Степановича — невичерпне джерело натхнення, так, як і дальні обрії — від гірських пасм Закарпаття до просторів Білого моря.
Втім подолянина вабило море динамікою, мінливістю відтінків морських хвиль. Отож від початку 1960-х основний вектор малярства було спрямовано на Крим, узбережжя Азовського та Чорного морів.
Стихії моря митець віддав півстоліття творчої праці, він писав його у штормову погоду і у дні штилю, перед грозою і залитим сонячним світлом. Він малював узбережжя й акваторію портів, засмаглі фігурки на пляжі й вологе каміння прибою, рибальські сейнери, круїзні судна… І скрізь виявляв зачудованість огромом Божого світу, незбагненною красою природи, вміючи при тому підкреслити неспішну ходу буднів. Саме морськими пейзажами художник здобув популярність, визнання, славу одного з найкращих українських мариністів.
Віктор Севець відбувся і як портретист. Його портрети передають не тільки зовнішню подібність моделей, а й характер, настрій: доброту, м’якість, ніжність дружини; мужність і впевненість сина; допитливість, цікавість у погляді онуки.
Реалістичний живопис митця захоплює не так точністю зображення, як щирістю образу, не так деталями, як цілісною картиною довкілля, не так переливами фарб, як барвами почуттів, вмінням дивуватися на землі сущому.
З роси і води вам, маестро пензля!
Галина ГІРНИК