Серед постійних комісій міської ради є одна, яка за своїм профілем найбільше близька і життєво важлива хмельничанам, незважаючи на вік та соціальний статус: комісія з питань охорони здоров’я, праці та соціального захисту населення. Очолює її Михайло Василишин, який у міській раді керує управлінням охорони здоров’я. З ним наша розмова про діяльність постійної комісії та її особливості.
Серед постійних комісій міської ради є одна, яка за своїм профілем найбільше близька і життєво важлива хмельничанам, незважаючи на вік та соціальний статус: комісія з питань охорони здоров’я, праці та соціального захисту населення. Очолює її Михайло Василишин, який у міській раді керує управлінням охорони здоров’я. З ним наша розмова про діяльність постійної комісії та її особливості.
— Михайле Йосиповичу, як поєднуються у ваших депутатських обов’язках ці різні галузі? Одразу пригадується відома байка про коня і трепетну лань…
— Якщо вони об’єднані в одну структуру виконавчої влади, це одна справа. Тоді дійсно актуальною стає мораль цієї байки. На депутатському ж рівні в системі місцевого самоврядування це поєднання є і логічним, і органічним, незважаючи на абсолютно різну специфіку та потреби у фінансуванні. Якщо в місті вирішуються питання соціального захисту і працевлаштування, їх меншає в галузі охорони здоров’я: люди або належним чином забезпечені для послуг медицини, або їх не потребують. І навпаки: здорові люди не мають гострої потреби у соціальній допомозі. У збалансуванні цих питань і полягає завдання нашої комісії.
— Ви — депутат міської ради чотирьох скликань, починаючи ще з 1990 року, і, принаймні, у трьох з них працювали саме у цій профільній комісії. Які особливості вирізняють нинішню комісію, порівнюючи з попередніми скликаннями? Чи є вони?
— Такі особливості, звичайно, є. У 90-х роках депутатський корпус був дуже заполітизований, вистачало і неабиякого романтизму, гострих дебатів. Кожна галузь тягнула ковдру на себе, депутати у цьому нерідко намагалися перевершити один одного — таким було розуміння демократії в ті роки. Нині міська рада виглядає значно “дорослішою”, налаштована на вирішення практичних питань з життєдіяльності міста, побутових проблем в усіх його мікрорайонах. Наприклад, наша комісія одноголосно підтримала фінансування будівництва другої черги Чернелівського водогону, хоча ці кошти були б надзвичайно потрібні саме галузі охорони здоров’я, для неї їх завжди не вистачає. Але ми розуміємо, що стабільне забезпечення міста питною водою — це здоров’я хмельничан.
Особливостями нинішнього скликання для нашої комісії є процес реформування медичної галузі, який розпочався в Україні. У ньому є багато надзвичайно проблемних питань, які, на жаль, далеко не в усьому збалансовані й логічні. Одна справа — потреби і умови обласного центру, інша — районів. У своїй історії ми вже мали бути навчені сумними наслідками деяких “реформ”. Так зламали колгоспи, систему споживчої кооперації та багато іншого. Охорона здоров’я ще з радянських часів була у нас по праву визнана найліпшою в світі, отож головне у нинішній реформі — не зламати всі кращі попередні досягнення, а вдосконалити їх на сучасній основі. Саме цього і маємо досягати в місті. Свого часу міська влада зробила максимально можливе для розвитку підприємництва і це позитивно позначилося на розвитку міста, рівні добробуту людей. Порівняйте, наскільки усміхнені хмельничани у своїй більшості, ніж мешканці багатьох інших міст. За цими принципами маємо діяти й надалі.
Ось інша проблема, якою предметно не займалися попередники, — безпритульні тварини. Звичайно, вона не така гостра, як проблема реформи галузі охорони здоров’я, але також соціально важлива, адже є проблемою суспільства і ним же породжена. У цьому напрямку в місті зроблено багато: створений притулок для тварин, налагоджене їх лікування та стерилізація, існує плідна співпраця з громадськими організаціями. Отож, проблема зрушена з місця, хоча питань у цій площині залишається ще чимало. Головне: довести до свідомості кожного любителя домашніх тварин почуття відповідальності за їхню подальшу долю у разі, коли вони опиняються на вулиці, стають бездоглядними.
— Щодо цих питань у кожного може бути своя думка, чи не виникає серед членів вашої комісії якихось непорозумінь, конфліктних ситуацій?
— Наша комісія, мабуть, найфаховіша за своїм складом у міській раді. Її членами є досвідчені керівники медичних закладів міста Андрій Ропотан і Наталія Романовська, провідний спеціаліст Анатолій Костьолко. Галузь праці та соціального захисту населення представляє начальник відповідного управління Словян Воронецький. Відтак якоїсь зайвої полеміки в ході засідань у нас не виникає, ми говоримо однією мовою.
— Більшість вас — професіонали медицини, отож чи не залишаються питання соціальної сфери на другому місці?
— Так, специфіка цих галузей різна, зокрема у фінансуванні. Охорона здоров’я фінансується з бюджету міста, соціальна сфера — з бюджету держави. Але розуміння проблем у нас однакове. Ми, наприклад, всіляко підтримуємо ініціативу територіального центру щодо створення відділення соціальної реабілітації для інвалідів та людей, які перенесли важкі захворювання.
— Що ініціювала ваша комісія, чи є нові пропозиції для міської ради?
— Оскільки наша комісія фахова за своїм складом, маємо чітку картину щодо ситуації в галузі охорони здоров’я. Відтак ініціюємо відповідні пропозиції при формуванні щорічних бюджетів міста і змін та доповнень до них. Розуміємо, що останніми роками міський бюджет відзначається певним напруженням щодо свого наповнення, а наша галузь завжди потребує найбільше коштів, щоб не відставати від сучасних технологій у діагностиці, лікуванні та реабілітації хворих, профілактиці захворювань людей. Тому дотримуємося правила “золотої середини” у нинішніх умовах: поступове оновлення обладнання і збереження того, що є. Так за нашими ініціативами були придбані сучасні рентгенапарати для поліклінік, здійснюється утеплення фасаду перинатального центру, закуповуються автомобілі швидкої допомоги для потреб міста, оскільки станція швидкої допомоги за тією ж реформою галузі має тепер обласне підпорядкування. У міській лікарні, наприклад, довелося найбільшу увагу приділити заміні ліфтів — як найгострішій проблемі. Колеги з інших постійних комісій наші ініціативи завжди підтримують. Сподіваюся на підтримку й іншої ініціативи: щодо перевірок закладів харчування, права на які нині позбавлена санепідемстанція. Отож є потреба звернутися щодо цього до вищих органів влади в державі.
— Які завдання бачите на перспективу, чого насамперед потребуватиме галузь охорони здоров’я і що вимагатиме від міського бюджету?
— Головним для міста, вважаю, є зберегти в процесі реформи фаховий потенціал нашої галузі, адже перспективи вимальовуються доволі тривожними. Нам у жодному разі не можна втрачати профілактичну медицину і водночас слід привчити людей турботі про своє здоров’я, як у цивілізованому світі. Необхідно зберегти всі попередні досягнення у швидкій допомозі. Для цього пропонуватимемо придбання чергової партії автомашин, а ще — якісний ремонт доріг, щоб вони служили чимдовше. Особисто я — за контрактну систему для всіх працівників галузі охорони здоров’я, коли буде прийнятий відповідний закон. Ця система повинна бути прозорою, чіткою і зрозумілою. Загалом, маємо не допустити, щоб наші лікарі перетворилися на ремісників від медицини.
Підготував Володимир РАЗУВАЄВ