Перша сторінка 19-го фестивалю мономистецтв “Розкуття” — вистава “Річард після Річарда” за Шекспіром. Її 27 травня на сцені монотеатру “Кут” зіграла заслужена артистка України, акторки львівського “Театру у кошику” Лідія Данильчук (на фото).
Перша сторінка 19-го фестивалю мономистецтв “Розкуття” — вистава “Річард після Річарда” за Шекспіром. Її 27 травня на сцені монотеатру “Кут” зіграла заслужена артистка України, акторки львівського “Театру у кошику” Лідія Данильчук (на фото).
Акторка мовою глядача (українською) і мовою автора (англійською) зіграла трагічну історію сповіді перед власною совістю короля. Головне у моновиставі — не історична ідентичність подій, часу, а інтимність образу великої особистості.
Акцент вистави — сонце-годинник, складений із лискучих лез ножів, символ нещадного плину часу. Не лише совість змушує безлико стогнати правителя, а й виснаженість, тому на початку вистави його прирівнюють до коня — найпрацьовитішої тварини.
Але при всіх своїх відвертих каяттях, які роблять героя смішним, розкривають його слабкості і страхи, викривають провини, він не втрачає внутрішнього стержня, бо лише тому, хто багато бачив і вершив, властиві докори сумління.
Образ Річарда у моновиставі не королівський, а швидше, людський. Схоже може відчувати будь-яка особистість: владна чи проста домогосподарка (на неї схожа героїня, коли січе ножем капусту, як своїх ворогів). Тому й роль Річарда зіграв не чоловік, а жінка, бо характер, особистість, душа не мають гендерних ознак.
Емоційно напружена вистава інколи здається химерною, часом навіть смішною, що ще більше додає їй правдивості, бо як спадають маски публічної впевненості, людина буває різною.
Лірика, інтимність, художня, а не хрестоматійна подача історичної постаті, легка трактовка особистості через схожі всім відчуття роблять твір геніальним, за що дяка епохальному письменнику, а за те, що і наш сучасник відчув, побачив, почув правду Шекспірівського задуму, — львівській акторці Лідії Данильчук.
За професіоналізм гри на сцені від організаторів “Розкуття” акторка отримала пам’ятний диплом і традиційний розкутівський оберіг з побажаннями добра, а від глядача в нагороду — розуміння та сподівання на наступну зустріч.
Всіх учасників фестивалю “Розкуття” та його головного керманича і натхненника Володимира Смотрителя привітав начальник міського управління культури і туризму Альбін Тарчевський.
А фестивальні дні тривають. Заключну крапку “Розкуття-2013” поставлять у п’ятницю гумор, сатира та оригінальний жанр.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО