Проблеми проектно-архітектурної діяльності в нашім краї та країні загалом обговорили учасники “круглого столу” на цю тему, що відбувся минулого тижня в Центрі соціально-економічного моніторингу нашої газети. Ініціювала це засідання обласна організація Національної Спілки архітекторів та керівники ряду проектно-архітектурних установ нашої області, на яке були запрошені представники місцевих мас-медіа, що додало розмові та дискусії на цьому “круглому столі” особливої гостроти. Власне, його ініціатори не ховалися з основ-ною метою якраз такого формату свого засідання, бо сподіваються з допомогою преси звернути увагу громадськості, влади, парламентаріїв на гострі проблеми, які виникли у їх діяльності після того, як в Україні почав діяти Закон “Про врегулювання містобудівної діяльності”.
Проблеми проектно-архітектурної діяльності в нашім краї та країні загалом обговорили учасники “круглого столу” на цю тему, що відбувся минулого тижня в Центрі соціально-економічного моніторингу нашої газети. Ініціювала це засідання обласна організація Національної Спілки архітекторів та керівники ряду проектно-архітектурних установ нашої області, на яке були запрошені представники місцевих мас-медіа, що додало розмові та дискусії на цьому “круглому столі” особливої гостроти. Власне, його ініціатори не ховалися з основ-ною метою якраз такого формату свого засідання, бо сподіваються з допомогою преси звернути увагу громадськості, влади, парламентаріїв на гострі проблеми, які виникли у їх діяльності після того, як в Україні почав діяти Закон “Про врегулювання містобудівної діяльності”.
Зазначивши, що містобудівельна діяльність, справді, потребує реформування та вдосконалення, у своєму вступному слові Сергій Козак наголосив, що згаданий Закон аж ніяк не виконує цієї мети, а навпаки — ускладнив діяльність проектантів та архітекторів. Практично нині, на думку учасників “круглого столу”, проти них задіяно протизаконний штрафний зашморг, санкції якого не вкладаються навіть у здоровий глузд. Виконавцем цієї фіскальної політики виступає Державна архітектурно-будівельна інспекція України, працівники якої наділені нічим необґрунтованими правами при прийнятті власних рішень про згадані штрафи проти проектувальників та архітекторів.
“Нині комусь вигідно, щоб існував міф про наші надприбутки, — говорив директор ТОВ “Хмельницькарх-проект” Василь Сердюков, — у той час як ми неспроможні вийти на середньостатистичну місячну зарплату по області. Проектні установи, виконуючи держзамовлення, одержують через казначейство із запізненням проплати, катастрофічно зменшилася кількість фахівців у них. Нині на цьому ринку праці в області діють понад 240 проектувальників, а різних перевіряльників на них є до 170. За останні 3-4 роки, зокрема, в нашу установу прийшли лише три молоді спеціалісти. Навіть у радянські часи такої сваволі у фіскальній політиці не було”.
“Мені доводилося вивчати досвід роботи колег на Заході, — висловив свою думку директор ТОВ “Мальта” Валерій Шпак, — але подібного у контролі за роботою проектувальників там немає. Те, що відбувається нині в нас у будівельно-проектній галузі, призведе до знищення будь-яких раціональних підходів у цій сфері. Чи поява цього Закону є непорозумінням, чи це відверта спроба нищення нашої діяльності на користь зацікавлених сторін, — нині важко сказати, але ж те, що він принесе велику шкоду цілій галузі, яка, зокрема, в нашому місті успішна, є очевидним. Якщо знищать у такий спосіб проектувальників, то невдовзі зупиниться будівництво”.
Не менш гостро оцінювали ситуацію інженер-проектувальник Володимир Мусієнко, директор проектного бюро “Проскурів” Дмитро Ставицький, архітектор Павло Мартинюк, котрі звернули увагу на нерівні умови, в яких опинилися проектанти з одного боку та їх перевіряльники з іншого. Нині в Україні досі діють до 300 державних будівельних норм, більшість яких ще створені у радянські часи, тобто вже давно морально застаріли. Турбувала всіх нефаховість у роботі інспекторів, які не несуть ніякої відповідальності за свої висновки при призначенні розміру штрафних санкцій, котрі, зокрема, відміняє вже суд.
Замість того, щоб у містобудівельній діяльності утверджувати європейські стандарти, згаданий Закон і вся застаріла система держстандартів у будівництві у нашій країні перетворюється у гальмо для цієї галузі, по суті, нині ставить під загрозу діяльність проектувальників та архітекторів.
Учасники “круглого столу” ознайомили журналістів зі своїм зверненням, яке вони підготували для профільного комітету Верховної Ради, своїх колег з інших областей та на адресу Національної Спілки архітекторів України. Відрадно і те, що першими з цих проблем “вдарили на сполох” саме хмельницькі проектанти-архітектори.
Б.ДЕМКІВ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО