До актуальної розмови у нашій газеті ми запросили керівника обласного відділення Національної служби посередництва і примирення Тетяну Бабич.
До актуальної розмови у нашій газеті ми запросили керівника обласного відділення Національної служби посередництва і примирення Тетяну Бабич.
— У листопаді 1998 року Президентом України було утворено Національну службу посередництва і примирення як постійно діючий державний орган, покликаний сприяти поліпшенню соціально-трудових відносин, запобігати виникненню колективних трудових спорів, прогнозувати та сприяти своєчасному їх вирішенню, здійснювати посередництво задля вирішення таких спорів. У той час на території області ці завдання виконувало Західне регіональне відділення НСПП з центральним представництвом у Львові. Проте практика вирішення колективних трудових спорів на виробничому і територіальному рівнях засвідчила потребу вдосконалення діяльності НСПП, а тому Указом Президента України від 30 грудня 2000 року були утворені відділення Національної служби посередництва і примирення. Тож з січня 2001 року в нашій області свої повноваження здійснює її структурний підрозділ — відділення НСПП.
У результаті діяльності відділення з запобігання виникненню колективних трудових спорів за 15 років нам вдалося попередити переростання у колективний трудовий спір до 250 конфліктних ситуацій. Разом з тим упродовж 1998-2001 років на території області зафіксовано 27 колективних трудових конфліктів, вирішенню яких сприяло Західне регіональне відділення НСПП, а за період роботи відділення НСПП в Хмельницькій області кількість таких спорів становить 35.
Усього за цей час на теренах області ми вирішили 62 колективні трудові спори (у середньому по чотири на рік) або 94,4% загальної кількості зареєстрованих за цей період, що для нашого краю є досить вагомим показником. Найбільша кількість колективних трудових спорів зареєстрована у 1999, 2000 та 2005 роках (9-16 спорів на рік). Участь у них взяли майже 20,2 тисячі найманих працівників зі 115 вимогами щодо виплати заборгованості з заробітної плати, виконання умов колективних договорів, порушень вимог законодавства про працю тощо.
Одним із найбільш болючих питань, що були і є причиною виникнення розбіжностей між найманими працівниками та роботодавцями в області, є заборгованість із заробітної плати. У взаємодії з органами місцевої державної влади та самоврядування, профспілками, організаціями роботодавців та громадськістю щодо колективних трудових спорів, вирішенню яких сприяло відділення, та внаслідок здійснення заходів із запобігання їх виникненню за 1998-2012 роки погашено заборгованості з виплати заробітної плати на загальну суму 48,6 млн. грн. або 83% боргу, що стала причиною розбіжностей та виникнення колективних трудових спорів (59,4 млн. грн.).
— Значною мірою позитивний результат цієї роботи був забезпечений завдяки спільним зусиллям соціальних партнерів та відділення НСПП.
— Так, адже всі ми працюємо задля однієї спільної мети: підвищення рівня добробуту мешканців області та забезпечення високих соціальних стандартів у сфері трудових відносин. Одним із важливих напрямків цієї діяльності є взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями роботодавців та профспілок. З цією метою відділення НСПП уклало з ними 12 угод про співпрацю та взаємодію. Готовність до подальшої співпраці у сфері стабілізації соціально-трудових відносин висловили ряд інших зацікавлених структур, з якими упродовж цього року заплановано укласти подібні угоди.
Зокрема, після вступу у дію Закону України “Про соціальний діалог в Україні” з 2011 року відбулось 25 засідань комісії відділення з проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок і організацій роботодавців. За наслідками цієї роботи, визнано репрезентативними 23 організації профспілок та дві організації роботодавців, уповноваженим представникам яких видані свідоцтва про відповідність критеріям репрезентативності на територіальному рівні зазначених сторін соціального діалогу.
Важлива складова нашої діяльності — підвищення рівня правової обізнаності сторін соціального діалогу в краї. Так, за останні півтора року працівники відділення взяли участь у 12 навчально-тематичних семінарах з цих питань, в районах та найбільших містах області діють 26 інформаційно-консультаційних центрів НСПП, 12 трудових арбітрів та п’ять незалежних посередників.
— Останнім часом широкого розголосу серед хмельничан набула конфліктна ситуація в обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Старицького. Чи можете ви проінформувати наших читачів про причини виникнення цього конфлікту та що робиться для його вирішення?
— Дійсно, конфлікт соціально-трудового характеру у театрі має місце і потребує відповідного врегулювання у межах правового поля. Одразу зазначу, що це не є винятком у практиці роботи НСПП. Щось подібне, наприклад, мало місце у Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. М.Лисенка та багатьох інших театрах України. Пов’язаний цей конфлікт, перш за все, з невиконанням директором театру соціальних зобов’язань перед його працівниками, що передбачені колективним договором; ігноруванням ним права працівників брати участь в управлінні цим театральним закладом згідно зі ст. 245 КЗпП і недодержанням вимог законодавства про працю та охорону праці, що призвело до ускладнень соціально-трудових відносин у театрі та створило напружений соціально-психологічний клімат у колективі цього мистецького закладу. Він уже набув розголосу у місцевих ЗМІ, де опубліковано з цього приводу ряд публікацій.
Звісно, за таких обставин ми не могли залишитись осторонь цих питань та в межах наданих повноважень вжили ряд превентивних заходів щодо локалізації цього конфлікту. Зокрема, про його виникнення відділення негайно проінформувало керівництво облдержадміністрації та облради, оскільки цей заклад належить до об’єктів спільної власності територіальних громад області, що знаходяться в управлінні обласної ради. Стан соціально-трудових відносин взято на облік у систему запобігання виникненню колективних трудових спорів, а сторонам конфлікту надані рекомендації щодо шляхів його подолання. При цьому слід відзначити, що і голова обл-адміністрації Василь Ядуха, і голова ради Микола Дерикот оперативно відреагували на ситуацію в театрі. До вирішення питань щодо усунення виявлених у театрі порушень законодавства про працю долучилися також відповідні контролюючі органи, що, певною мірою, дозволило уникнути переростання конфлікту у неконтрольоване русло та послабило соціальну напругу у трудовому колективі.
— Як ви прогнозуєте подальший розвиток подій навколо конфлікту у театрі?
— Впевнена, що все вирішиться згідно з чинним законодавством. Цього прагнуть представники трудового колективу театру та інші сторони соціального діалогу, та й усі хмельничани, яким не байдужа подальша доля цього мистецького закладу і його творчого колективу. Наразі дуже не хотілося б, щоб на цьому конфлікті соціально-трудового характеру спекулювали представники окремих політичних сил.
— Дякуємо вам за змістовне інтерв’ю та бажаємо плідних успіхів у роботі.
Розмовляв В.СІВАЧ