Грядуть Шевченківські дні, частіше звучать нові і старі твори про Великого Тараса, його безсмертні вірші, культурні осередки, навчальні заклади проводять тематичні заходи. У нашому місті місцем, де Шевченка не просто шанують, а й допомагають осягнути значення його творів, є Народний Дім “Просвіти”. Шевченко тут у книжках, документальних фільмах, світлинах, портретах, а віднедавна — на вишиваних полотнах майстрині, лауреатки конкурсу “Золота голка України” Ніни Гончарук. Презентація її персональної виставки “…Знать од Бога оті слова ідуть між люди” відбулася у Народному Домі 21 лютого — у Міжнародний день рідної мови.
Грядуть Шевченківські дні, частіше звучать нові і старі твори про Великого Тараса, його безсмертні вірші, культурні осередки, навчальні заклади проводять тематичні заходи. У нашому місті місцем, де Шевченка не просто шанують, а й допомагають осягнути значення його творів, є Народний Дім “Просвіти”. Шевченко тут у книжках, документальних фільмах, світлинах, портретах, а віднедавна — на вишиваних полотнах майстрині, лауреатки конкурсу “Золота голка України” Ніни Гончарук. Презентація її персональної виставки “…Знать од Бога оті слова ідуть між люди” відбулася у Народному Домі 21 лютого — у Міжнародний день рідної мови.
Майже два десятки полотен, виконаних у авторській техніці вишивальниці-віртуозки, — ілюстрації до творів Шевченка. У “Кобзарі” є чимало описів неповторної української природи, їх цитатами авторка назвала кожну з експонованих картин. Такого ілюстрованого вишиванками “Кобзаря”, певно, не тільки хмельничани не бачили.
У творчому доробку майстрині, котрий добре відомий місту (велика його частина представлена на постійно діючій авторській виставці у міському навчально-виробничому комбінаті), є і портрет Тараса Григоровича. А цього разу майстриня передала свою уяву шевченківським образам. Добре, що віднині відвідувачі зможуть бачити Шевченкових “качаточок попід осокою”, “лани широкополі, і Дніпро, і кручі”…
Звучить велично, коли говорять про патріотизм Шевченка, але насправді він складається з теплих, знайомих нам усім моментів — описів свого дитинства, долі простих селян… Любить Ніна Гончарук творчість Шевченка і тому, що, як і він, була простою босоногою дівчинкою з села на Ярмолинеччині, як і він, з дитинства залюбовувалася мальовничими куточками, має талант, але не поетичний, а у вишиванні. Тож не дивно, що саме її твори були удостоєні називатися віршами з “Кобзаря”.
Після презентації вишиваної експозиції шанувальників у Ніни Гончарук побільшало, особливо серед молоді. А це школярі міста, студенти хмельницьких вузів, особливо вихованці гуманітарно-педагогічної академії, котрі вивчають образотворче мистецтво. Знайшлися серед них охочі пройти у вишивальниці майстер-класи, на що Ніна Іванівна радо погодилася.
Як зазначила голова Народного Дому Зоя Діденко, виставка Ніни Гончарук проходить у рамках спільного проекту Канівського музею Шевченка, обласного художнього музею та нашої міської “Просвіти”.
З народженням нової серії вишиваних картин Ніну Гончарук привітали представники міської влади, митці, духовенство.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО