То нині ми звикли, що у кожній крамниці є безмір іграшок для будь-якого віку дитини. Наші ж предки, щоб забавити дитя, виготовляли ляльки власноруч. Тому й наділяли їх особливими властивостями, лялька була для них навіть оберегом. Найдревніша лялька українців — мотанка. Історія її виникнення та виготовлення — ціла наука, якою займаються сучасні народознавці.
Саме ляльці-мотанці присвячується експозиція в обласному краєзнавчому музеї, відкриття якої відбулося 22 січня. Свої мотанки презентували учні Хмельницької дитячої школи мистецтв. Аж 23 рукотворні красуні юні майстрині виготовили під керівництвом викладачки Тетяни Веремінової. Перш, ніж народилися їхні ляльки, довелося освоїти традиції виготовлення українського народного костюма, чимало секретів рукоділля…
То нині ми звикли, що у кожній крамниці є безмір іграшок для будь-якого віку дитини. Наші ж предки, щоб забавити дитя, виготовляли ляльки власноруч. Тому й наділяли їх особливими властивостями, лялька була для них навіть оберегом. Найдревніша лялька українців — мотанка. Історія її виникнення та виготовлення — ціла наука, якою займаються сучасні народознавці.
Саме ляльці-мотанці присвячується експозиція в обласному краєзнавчому музеї, відкриття якої відбулося 22 січня. Свої мотанки презентували учні Хмельницької дитячої школи мистецтв. Аж 23 рукотворні красуні юні майстрині виготовили під керівництвом викладачки Тетяни Веремінової. Перш, ніж народилися їхні ляльки, довелося освоїти традиції виготовлення українського народного костюма, чимало секретів рукоділля…
Ще коли наші предки жили у печерах, народилася перша мотанка. Ляльку створювали з клаптиків тканин, висушеної трави… Рік за роком, століття за століттям змінювалися, окультурювалися способи її виготовлення, звичайна мотана фігурка перетворювалася на колоритну красуню. У створенні тканинної мотанки голка зайва, усі частини її тіла зв’язуються або змотуються (звідси й назва). Шити можна лише гардероб ляльки та оздоби.
Коли іграшка створюється власними руками, у неї вкладаєш душу. Вважається, коли берешся за мотанку, потрібно звільнитися від усіх негативних думок. Якщо виготовляється вона на подарунок, треба думати про того, кому даруватимеш. Особливими були ляльки, котрі лагодила мати до народження немовляти, та обереги для шлюбу дочки, їм шилися найкращі костюми. Основна прикмета ляльки-мотанки — хрест на обличчі замість очей, рота й носа, це — знак сонця, добробуту.
Про чимало інших секретів ляльки-мотанки розповіла присутнім на відкритті експозиції директор краєзнавчого музею Олена Брицька. Почесним гостем на презентації мотанок стала досвідчена майстриня-рукодільниця Галина Напіткіна, ляльки-мотанки котрої зберігаються у фондах музею. “Тішить, що за чимало років, відколи я працюю з ляльками-мотанками, у нашому місті нарешті зробили їх виставку. Такі експозиції вже традиційні у Тернополі, Вінниці, інших сусідніх обласних центрах, тамтешні умільці вже навіть виставляються за кордоном, — розповіла майстриня. — А у великих містах України, як, наприклад, Донецьк, є навіть спеціальні дитячі студії, де навчають виготовляти ляльку. Добре, що у нас експозицію створювали саме молоді майстри, бо 2013-й у країні проголошений роком дитячої творчості. Усі роботи припали мені до серця, знайшла серед них і таку, як виготовляли ми у дитинстві, — нитчаста на розкосих паличках. Мотанка — не конвеєрна лялька Барбі, вона тепла, за нею можна читати українську традицію, тому слід дбати про розвиток її майстрів”. Галина Напіткіна теж сприяла народженню експозиції мотанок у музеї, адже юні автори минулоріч відвідали її майстер-клас.
Серед представлених у музейній експозиції мотанок (триватиме вона протягом місяця) — роботи дітей різного віку. Наймолодша рукодільниця — учениця СЗОШ №6 Юля Цюзік каже, що створювала ляльку з ниток недовго, бо допомагала їй вчителька. Після виставки ляльку подарує на день народження комусь із близьких. Лялька Юлі — її перша творча ластівка, на виставці захопилася роботами старших подружок зі школи мистецтв, зокрема яскравим творінням Насті Бондарук “Зимонька, зима”. Сподобалася багатьом робота Насті ще й тому, що про свою ляльку дівчина навіть казку придумала. Досвідченіша лялькарка одинадцятирічна Яна Сич, котра навчається у міському технологічному багатопрофільному ліцеї, має у своєму творчому доробку аж чотири ляльки-мотанки, три з них презентувала на виставці. Найдовше працювала над лялькою-українкою (майже дві години), хотілося зробити її у найкращому народному костюмі.
Усі учасники виставки за свої старання отримали пам’ятні дипломи та солодкі подарунки. Одним із найкращих сюрпризів для них став виступ нової зірочки української естради, учениці школи мистецтв, фіналістки співочого шоу країни “Голос. Діти” Єви Панаріної, вона подарувала присутнім на заході дві народні пісні.
Ірина САЛІЙ