З 1 січня цього року набрав чинності Закон “Про надання екстреної медичної допомоги”, згідно з яким дзвінки хворих діляться на екстрені і невідкладні. На терміновий виклик лікарі зобов’язані прибути за 10 хвилин, а якщо немає загрози життю хворого, то медики мають право прибути через півгодини (за умови, якщо є вільні бригади). Як зустріли ці нововведення хмельничани? — запитую у заступника головного лікаря Хмельницької швидкої медичної допомоги Анатолія МАСЛЯНКА (на фото).
З 1 січня цього року набрав чинності Закон “Про надання екстреної медичної допомоги”, згідно з яким дзвінки хворих діляться на екстрені і невідкладні. На терміновий виклик лікарі зобов’язані прибути за 10 хвилин, а якщо немає загрози життю хворого, то медики мають право прибути через півгодини (за умови, якщо є вільні бригади). Як зустріли ці нововведення хмельничани? — запитую у заступника головного лікаря Хмельницької швидкої медичної допомоги Анатолія МАСЛЯНКА (на фото).
Вдень на вулицях міста часто бувають затори, а тому наші водії навіть більше люблять їздити вночі. Маємо нарікання на водіїв приватного транспорту, які не пропускають машини “швидкої” навіть з увімкненими мигалками та сиреною. Хотів би зауважити, що той, хто їде попереду карети медичної допомоги, кожної миті може бути нашим потенційним пацієнтом, якого треба буде рятувати…” Лікар скрушно похитує головою, мовляв, не розуміють, хоч плач. І зізнається, що навіть виїзди з працівниками ДАІ допомагають лише на короткий термін. А є ж правила дорожнього руху, які всі водії, без винятку, зобов’язані виконувати, є, врешті-решт, совість… Запитую про оснащення медичних рятівників. Анатолій Антонович розповідає: “У нас немає жодного уніфікованого автомобіля. Щоправда, міська влада нас ніколи не забувала й поступово оновлювала автотранспортний парк і медичне устаткування. Наші карети — це “Газелі”, “Соболі”, є кілька імпортних машин (“Фолькс-вагени”). Кожна машина забезпечена необхідним медичним устаткуванням (дихальна апаратура, електрокардіографи, засоби зв’язку і таке інше), але воно зношене фізично і морально, адже працює цілодобово і не оновлюється, як це передбачено інструкцією.
А от дефіциту ліків та виробів медичного призначення ми не відчуваємо. Кожна бригада забезпечена всіма необхідними медичними засобами для надання першої допомоги. Є навіть дороговартісні ліки, скажімо, такі, які використовуються в перші години при інфаркті міокарда. Коштують вони 14 тисяч гривень”.
Хмельницька станція швидкої медичної допомоги — це п’ять підстанцій, що знаходяться в усіх мікрорайонах міста для того, аби скоротити шлях до пацієнта. На них базуються дві-три бригади медиків, з них основна частина — в Південно-Західному мікрорайоні.
“Як пройшли новорічні свята?” — цікавлюсь у свого співрозмовника. “У нас, як завжди, були гарячі будні, — усміхається лікар. — В основному, виклики були пов’язані з ускладненнями хронічних хвороб, травмами та алкоголем. Дякувати Богу, обійшлося без надзвичайних ситуацій, як у попередні роки. Зате було багато викликів до людей, яких виводили зі стану сильного алкогольного сп’яніння. Не обійшлося, на жаль, без конфліктних ситуацій. За нашою статистикою, щодоби транспортуємо до міської лікарні 10-15 осіб, які перебувають у нетверезому стані. Це досить багато, бо виходить, що одна наша бригада змушена працювати тільки з такими людьми”.
За добу на телефон екстреної медичної допомоги надходить 210-220 викликів. В основному, це хворі з гіпертонічними кризами, загостреннями хронічних хвороб, а також гострими болями в різних ділянках — серця, живота, а також з отруєннями, травмами. На виробництві травм стало менше, але ж відома основна причина: зменшується кількість працюючих підприємств. Хоча один-два випадки травмування на виробництві за тиждень лікарі “швидкої” все ж констатують. За добу чергування диспетчери приймають 40-50 викликів побутових травмувань: від легких до важких, отриманих у дорожньо-транспортних пригодах.
“На вашу думку, Анатолію Антоновичу, — запитую у лікаря, — чи швидко хмельничани звикнуть до нововведень: викликати екстрену допомогу тільки в екстрених випадках?” Анатолій Антонович на якусь мить замислюється: “Звикнуть, звичайно, але перехідний період буде непростий для нас усіх — і медиків, і пацієнтів. Люди мають усвідомити основне: вони відповідальні за своє здоров’я і мають виконувати всі рекомендації лікарів — сімейних, якщо вже є такі, або дільничних. Слід запам’ятати також, що лікарі екстреної (швидкої) допомоги не лікують, а надають першу допомогу. Тож бригада не виїжджатиме до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкцій, крапельниць, перев’язок та інших призначень); до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги; до хворих для надання стоматологічної допомоги, окрім випадків невідкладної стоматології; для видалення кліщів; для видачі листів непрацездатності, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок, зокрема про стан здоров’я, а також для складання судово-медичних висновків; для транспортування трупів у патолого-анатомічні відділення і бюро судово-медичної експертизи. Невідкладна медична допомога надається медичним персоналом міських поліклінік №№1, 2, 3, 4, міської та обласної лікарень”.
“Поясніть, будь ласка, у яких же випадках можна буде викликати екстрену медичну допомогу?” — запитую в Анатолія Маслянка. “Бригаду швидкої медичної допомоги, — конкретизує лікар, — викликають у таких випадках: втрати свідомості; судом; раптового розладу дихання; раптового болю за грудиною; гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі; головного болю, що супроводжується запамороченням та нудотою; порушенням мовлення, слабкості в кінцівках, що виникли раптово; гіпо- та гіперглікемічної коми; гіпертермічного синдрому; зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю; з ознаками гострого отруєння; порушення перебігу вагітності (передчасних пологів, кровотеч); анафілактичної реакції, спричиненої різними чинниками, зокрема й укусами комах; укусів тварин; усіх видів травм; нещасних випадків; теплового удару, переохолодження; асфіксії всіх видів; гострих психічних розладів; інших станів, які загрожують життю та здоров’ю людини. Хочу зауважити, що громадяни зобов’язані забезпечити бригаді безперешкодний доступ до хворого чи постраждалого, зокрема, ізолювати тварин, за можливістю сприяти в транспортуванні хворого в санітарний автомобіль. Майже кожен лікар станції швидкої медичної допомоги може розповісти випадок, коли доводилося оборонятися від п’яних та собак. Серйозна проблема для лікарів — відсутність на будинках позначень під’їздів, та й самі під’їзди здебільшого зачинені, а в приватному секторі немає нумерації житла. Нерідко трапляється, що машина “швидкої” не може під’їхати до місця виклику через самовільно встановлені загорожі або через неправильне паркування приватного транспорту. Створюючи собі комфортні умови проживання, громадяни мають пам’ятати, що екстреним службам потрібен вільний доступ до всіх місць”.
На завершення нашої розмови ставлю ще одне запитання про побажання хмельничанам від працівників швидкої допомоги. Анатолій Антонович усміхається: “Всім хмельничанам бажаю міцного здоров’я, берегти себе і не хворіти. А ще ставитися з розумінням до роботи медиків швидкої допомоги. Запевняємо хмельничан: ми й надалі рятуватимемо всіх, хто до нас звернеться. Але єдине прохання — не турбувати через дрібниці і пам’ятати про те, що в цей час наша допомога комусь є життєво необхідною”.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
На фото: фельдшер Наталя Басіста, лікар Тетяна Серединська та водій Олег Мартишевський поспішають на виклик
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО