Розширене засідання ради міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” відбулося в Палаці творчості дітей та юнацтва. На зустрічі були присутні переможці програми обміну майбутніх лідерів “Flex”, які провели минулий навчальний рік у США. Вони познайомили хмельницьких лідерів з досвідом, якого набули, навчаючись в американській школі, розповіли про те, якими справами займаються американські підлітки у системі учнівського самоврядування.
Розширене засідання ради міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” відбулося в Палаці творчості дітей та юнацтва. На зустрічі були присутні переможці програми обміну майбутніх лідерів “Flex”, які провели минулий навчальний рік у США. Вони познайомили хмельницьких лідерів з досвідом, якого набули, навчаючись в американській школі, розповіли про те, якими справами займаються американські підлітки у системі учнівського самоврядування.
На зустріч з хмельницькими лідерами завітали одинадцятикласники Катерина Абдувалієва, Марина Яворина і Андрій Кульбаба з Хмельницького та Ірина Верхогляд з Шепетівки.
Вони розповіли, що самоврядування в американських школах має різні форми в різних штатах. Але спільним є те, що школярі до своїх обов’язків ставляться дуже відповідально та, головне, із задоволенням втілюють у життя свої ж ідеї.
У деяких школах будова шкільного парламенту подібна до нашої: із президентом школи, його заступниками та головами комісій. Виборам парламенту передує справжня передвиборча кампанія, коли претенденти власноруч малюють і розповсюджують листівки, агітки, друкують статті у шкільній пресі. Посада президента школи дуже почесна і відповідальна. Однією з функцій парламенту є пошук спонсорів школи і налагодження співпраці з ними (зазвичай ними виступають супермаркети, приватні фірми, АЗС тощо). В інших школах роль самоврядування виконують різноманітні гуртки та секції, яких там дуже багато. У них збираються діти за спільними інтересами і разом реалізують власні проекти.
Американські учні самостійно влаштовують паради, вечірки, дискотеки, випускають шкільні газети і теленовини. Дуже активно розвивається напрямок спортивного виховання. Понад 90% школярів займаються спортом і не під примусом, а за власним бажанням, оскільки мода на спорт широко розповсюджена. Організацією бейсбольних та футбольних матчів також займаються учні. Робота знаходиться для всіх: школярі продають квитки на матчі, працюють контролерами, у перервах торгують морозивом та напоями, тобто заробляють кошти для школи і кишенькові гроші для себе.
Вразило наших мандрівників ставлення американців до інвалідів. Такоі толерантності в Україні не зустрінеш. Школярі з ДЦП та іншими серйозними вадами здоров’я навчаються разом зі звичайними ровесниками, вважаються рівноправними членами суспільства та беруть активну участь у громадському житті. При цьому американські підлітки не лише з розумінням ставляться до інвалідів, а й залюбки допомагають їм. У багатьох школах створені ініціативні групи школярів, які згідно зі складеним ними розкладом на волонтерських засадах надають допомогу хворим дітям: допомагають їм переносити підручники, дістатися до школи тощо. Дітей до цього спонукають щира небайдужість та прагнення безкорисно зробити добру справу.
Усі чотири випускники програми “Flex” мешкали в різних штатах, тому устрій школи, система освіти та навіть розклад канікул значно відрізнялися в кожному з регіонів. Проте всі погодилися, що люди в Америці, зокрема молодь, дуже відрізняються від українців. Діти ростуть впевненими та цілеспрямованими. У 9 класі абсолютна більшість учнів уже визначилась, ким хоче бути та чим займатися в майбутньому, тому обирають лише потрібні їм шкільні предмети.
Повернувшись з Америки, хмельницькі підлітки захотіли змінити щось і в своїх школах, проте зіштовхнулися з байдужістю і пасивністю дітей та вчителів. Дуже важко виявилося знайти ровесників-однодумців, які прагнуть щось робити. І вчителі, і керівництво шкіл, як правило, відмовляли дітям у їх ініціативах. Мовляв, коштів бракує і робити нікому. Навіть ініціативи дітей щодо самостійного пошуку спонсорів для поповнення спортивним інвентарем шкільних спортзалів не були схвалені дорослими.
Катерина Уманець, вихованка гуртка “Юний журналіст”, голова патріотичного ініціативного центру