Нині вже виразнішають обриси нового складу найвищого представницького органу країни, яким є Верховна Рада. На жаль, ці “обриси” настільки поки що розмиті, що можемо напевне аналізувати лише партійну складову парламенту, яка дуже “цікаво” змінює свою конфігурацію з огляду на ті цифри, які нам подавали аналітики екзит-полів, і те, про що ми дізнаємося з офіційних даних Центрвиборчкому. Звичайно ж, можна потішитися за ВО “Свобода”, яка вже, вочевидь, буде представлена у парламенті, цілком очікуваний ріст у КПУ, обнадійливо виглядає успіх “УДАРу”, навіть попри всю політично-світоглядну строкатість його “прохідних персоналій” у партійному списку і, звичайно ж, особлива увага буде до перших кроків у парламенті Об’єднаної опозиції “Батьківщина”, як основного ядра опозиційних сил.
Нині вже виразнішають обриси нового складу найвищого представницького органу країни, яким є Верховна Рада. На жаль, ці “обриси” настільки поки що розмиті, що можемо напевне аналізувати лише партійну складову парламенту, яка дуже “цікаво” змінює свою конфігурацію з огляду на ті цифри, які нам подавали аналітики екзит-полів, і те, про що ми дізнаємося з офіційних даних Центрвиборчкому. Звичайно ж, можна потішитися за ВО “Свобода”, яка вже, вочевидь, буде представлена у парламенті, цілком очікуваний ріст у КПУ, обнадійливо виглядає успіх “УДАРу”, навіть попри всю політично-світоглядну строкатість його “прохідних персоналій” у партійному списку і, звичайно ж, особлива увага буде до перших кроків у парламенті Об’єднаної опозиції “Батьківщина”, як основного ядра опозиційних сил. Та зрозуміло, що остаточно конфігурація нової Верховної Ради вималюється на основі депутатів-мажоритарників, які нібито здатні теоретично вплинути на процес структуризації парламенту, створивши, скажімо, якісь нові депутатські об’єднання. Проте очевидно, що саме там нині найбільший резерв для провладної коаліції і, зокрема, наша область направить саме туди, на мою думку, більшість своїх парламентаріїв-мажоритарників. Це, власне, і є те, на що чітко розраховувала влада, повторивши, по суті, сценарій змішаних виборів того ж 2002 року…
На фоні цих подій якось за кадром основних політичних новин останніх днів залишається відчайдушне голодування у харківській лікарні “Укрзалізниці” справжнього лідера опозиції Юлії Тимошенко. Здається, саме там і звідти мали б розгортатися усі нові політичні ініціативи її однодумців, адже саме її нинішній, даруйте, невільницький політичний бренд у кінцевому рахунку допоміг “Батьківщині” добитися, хоч і не надто переконливого, успіху на цих парламентських виборах.
Чомусь за кадром медійних коментаторів залишився і недавній скороспілий передвиборчий візит Президента України Віктора Януковича до першопрестольної. Не знаю, чи “братня” рука на його шиї Володимира Путіна допомогла регіоналам додати щось до свого рейтингу, але аналітики стверджують, що з точки зору розв’язання міждержавних проблем, зокрема, щодо ціни на російський газ для України, то цей візит був для глави нашої країни безрезультатним. Кремль нині добре розуміє те, що Віктор Янукович зі своєю командою затиснутий у глухий кут між Заходом і Росією, і небезпідставно вірить, що офіційний Київ рано чи пізно схилить перед ним свою голову, тому що не здатний за своєю нинішньою природою знайти нормальний вихід з тієї патової суспільно-політичної ситуації в країні, в яку сам себе загнав.
Та на все свій час. Тож, думається мені, що ми всі невдовзі станемо не лише свідками, але й, на жаль, учасниками, звичайно ж, кожен у відведеній йому ролі, досить таки складних і непередбачуваних для когось подій в країні. Ну, а щодо питань на мою адресу про участь у виборчих перегонах, то з цього приводу можу вас, шановні читачі, запевнити, що вони стануть хорошою основою для моїх нових “пересмішницьких хронік”. Хоча, щиро кажучи, мій і, щоправда, наш загальноукраїнський тест за підсумками нинішніх виборів на демократичні засади творення українського парламентаризму бажає бути, м’яко кажучи, набагато кращим. Для вдумливого аналітика тут розкривається унікальна картина образів героїв та антигероїв, відверто контраверсійних подій, а от з громадянської точки зору — все, що відбувалося з нами усіма на цих виборах, потребує далебі інших оцінок, хоч я особисто хочу вірити, що ми колись таки вийдемо з цього виборчого туману.