Подільський культурно-просвітницький центр імені М.К.Реріха нещодавно відзначив своє 22-ліття. Утворившись свого часу на радіотехнічному заводі як невеличка група любителів і поціновувачів філософської, духовної та мистецької спадщини Миколи Реріха, центр нині широко відомий далеко за межами України, його активісти є неодмінними учасниками міжнародних наукових конференцій та культурно-просвітницьких заходів. На Хмельниччині Подільський КПЦ залишається ініціатором багатьох починань у культурному житті громади. Про сьогодення центру наша розмова з його засновником та незмінним керівником, кандидатом педагогічних наук Станіславом Круком.
Подільський культурно-просвітницький центр імені М.К.Реріха нещодавно відзначив своє 22-ліття. Утворившись свого часу на радіотехнічному заводі як невеличка група любителів і поціновувачів філософської, духовної та мистецької спадщини Миколи Реріха, центр нині широко відомий далеко за межами України, його активісти є неодмінними учасниками міжнародних наукових конференцій та культурно-просвітницьких заходів. На Хмельниччині Подільський КПЦ залишається ініціатором багатьох починань у культурному житті громади. Про сьогодення центру наша розмова з його засновником та незмінним керівником, кандидатом педагогічних наук Станіславом Круком.
— Станіславе Леонідовичу, історія вашого Центру завжди була багатою на різні події, культурно-просвітницькі ініціативи. Таким він залишається і нині?
— Пошуки нового є обов’язковою умовою нашої діяльності. Так, цього року ми започаткували новий напрямок у роботі Центру: збереження культурно-історичної спадщини Поділля. Для цього спільно з управліннями освіти і науки, молоді та спорту, культури і туризму ми розробили відповідну програму за участю провідних вузів області: ХНУ, ХУУПу, ХІ МАУП та гуманітарно-педагогічної академії. Студенти цих навчальних закладів є волонтерами трудових загонів, які працюватимуть і вже працюють над відновленням історичних пам’яток у Меджибожі та Ізяславі. Гасло цих загонів: “У майбутнє через культуру”. На кошти виграного Центром тендера були придбані необхідні інструменти: молотки, ножі, сокири, віники, відра та інше приладдя, за допомогою якого прибирається територія цих пам’яток, відновлюється їхній історичний вигляд. До фінансування цієї програми надалі має долучитись і обласна рада. Керує цим поки що пілотним проектом активіст нашого Центру Денис Монастирський, який очолює відділ збереження історичних пам’яток облдержадміністрації. Отож на практиці наша ініціатива об’єднує студентську молодь, яка не байдужа до історичного минулого, та державні установи.
Інший новий і цікавий напрямок діяльності нашого Центру — наукова робота, яка присвячена інноваційній педагогіці та психології. Для цього на базі КПЦ створений спільно з ХНУ науково-практичний центр. Він займається розробкою методології з практичного впровадження гуманної педагогіки в освіті.
— Гуманна педагогіка — це новий термін у галузі освіти?
— Гуманна педагогіка визначає співпрацю учнів та вчителя, де вчитель є основною ланкою навчально-виховного процесу і сам є школою, котра буде вести за собою учнів. Така педагогіка створює умови для самореалізації учня як особистості. Варто відзначити, що Подільський культурно-просвітницький центр імені М.К.Реріха був ініціатором створення всеукраїнської асоціації “Гуманна педагогіка”. Відзнакою цієї ініціативи стало обрання мене президентом цієї асоціації. Відповідно, майже всі члени нашого Центру вступили до її складу.
— Ця ваша робота вже якось пропагується в Україні?
— Так, спільно з провідними вузами країни і Міністерством освіти і науки асоціація провела презентацію гуманної педагогіки в інституті психології НАН України імені Костюка. Продовженням цієї роботи мають стати всеукраїнські читання з гуманітарної педагогіки в університеті імені М.Драгоманова, які відбудуться 17-18 листопада. А 8 грудня запланована всеукраїнська науково-практична конференція в університеті лінгвістики, яка буде присвячена 110-літтю Ю.М.Реріха.
Надзвичайно приємно і почесно, що у нас утворилася плідна спів-праця з провідним нині психологом Європи, академіком НАН України Сергієм Максименком, роботи якого з духовної психології активно вивчаються в усьому світі.
— Як вам вдалося вийти на такий високий рівень?
— Завдяки визнанню нашої активної діяльності за минулі роки. Крім того, наші починання відповідають меті реформування освіти, є відображенням вимог часу. Пишаюся тим, що зі словом про гуманітарну педагогіку від нашої держави мені довелося виступати в Держдумі у Москві, на міжнародній конференції освітян у Астані.
— З таким високим визнанням вас і Центр можна привітати, але ж ви не забуваєте й про традиційну просвітницьку діяльність. Що нового у цій сфері?
— Ми значно розширили такий напрямок, як організація художніх виставок. Неабияк допомогла у цьому співпраця з ТОВ “Автолідер”, яке надало можливість влаштовувати масштабні виставки у своєму приміщенні. Такою, наприклад, стала експозиція робіт відомого скульптора Олексія Леонова, яка користувалася великим успіхом серед хмельничан. До 75-ліття області та Дня міста ми організували виставку петриківського розпису. Вона, до речі, працюватиме до 20 грудня.
Показово, що нашу ініціативу з організацією цих виставок активно підтримали ректор ХНУ Микола Скиба та керівництво гуманітарно-педагогічної академії. Студентські екскурсії та колективні візити школярів стали на ці виставки регулярними.
Активно і плідно працюють наші художні колективи. Так, ансамбль “Лада” успішно виступав останніми роками у Києві, Москві, Калузі. Його концерти мали там великий успіх. “Лада” записала уже два диски. Продовжує радувати дитяча театральна студія “Світлячки”. А молодіжний театр-студія готує нову виставу — романтичну містерію “Перстень царя Душ’янти”. На базі колективного члена Центру молодіжного об’єднання “Майбутнє через культуру” працює студія образотворчого мистецтва. Незмінно збирають слухачів філософські гуртки, з яких власне і розпочинав 22 роки тому нинішній уже Подільський культурно-просвітницький центр імені М.К.Реріха.
Всі ці колективи діють за принципом виявлення кращих рис особистості та висвітлення прекрасного у творчості людини й суспільства.
Тобто, діяльність нашого Центру є способом життя кожного з його членів. Це нас об’єднує і сприяє духовному росту. Сподіваємося, що ця діяльність і обрані нами принципи допомагають подолянам крокувати у майбутнє через культуру.
Підготував Володимир Разуваєв