У минулому номері ми публікували матеріал про творчий вечір подільських поетеси й композитора Оксани Радушинської й Олега Круторогого. Сьогодні пропонуємо вам розмову з творчими ювілярами про таїну гармонії Оксаниних віршів та Олегової музики.
У минулому номері ми публікували матеріал про творчий вечір подільських поетеси й композитора Оксани Радушинської й Олега Круторогого. Сьогодні пропонуємо вам розмову з творчими ювілярами про таїну гармонії Оксаниних віршів та Олегової музики.
— Оксано, розкажіть про ваш з Олегом тандем. Хто розробив проект і яка мета лягла в основу?
— Наш тандем не став проектом, бо він не має комерційної складової, не має якихось запатентованих моментів чи чітко прописаних умов. Ми просто живемо, дружимо, творимо, співпрацюємо…
— Олеже, щось можете додати до сказаного?
— Тільки те, що ні Оксана, ні я ніколи не намагалися зробити з наших пісень і нашої співпраці щось штучне. Все, що відбувається в наших життях і в нашій творчості, — справжнє. Так було і вірю, що так і буде.
— Оксано, чи завжди відчуваєте, що саме цей вірш має стати піснею і пропонуєте його для Олега?
— Вже так. За роки співпраці ми навчилися чути і розуміти творчі струни одне одного без зайвої балаканини.
— Олеже, а чим ви керуєтеся під час вибору слів до пісні? Спочатку натрапляєте на слова і обрамлюєте їх у музику чи навпаки?
— Найперше, я ніколи не називаю Оксанині вірші “словами”. “Слова” — це те, що ми частенько чуємо в ефірі радіо і телебачення — беззмістовний набір слів. А Оксана пише поезію. В ній музика чується вже підсвідомо. Моя справа — правильно, нефальшиво “упіймати” ту музику, пропустити її крізь свою душу, збагатити власним баченням і — втілити в ноти.
— Оксано, яка концепція вашого творчого вечора?
— Нам хотілося розповісти більше про нас, не лише як про співавторів, а й як про друзів, про родину (Оксана стала хрещеною мамою для двох синів Олега — авт.). Хотілося показати глядачам красиве дійство — зі світлом, спецефектами, різноплановістю концертних номерів, багатьма складовими у програмі. Одразу поставили за мету запросити на свято наших друзів-співаків; тих, хто не причетний до музики, але йде поруч по життю; кому просто подобаються наші пісні. І більше п’ятиста глядачів у залі наштовхує на думку, що ми все зробили і робимо правильно!
Судячи з розмаху, з яким пройшов творчий вечір, Оксана Радушинська і Олег Круторогий докладуть максимум зусиль, аби Старокостянтинівський край не вважався творчою периферією. Залишається побажати, щоб пісні лунали все гучніше й слалися Поділлям, а там — і всією Україною.
Леся Храбровська
Фото Петра Радушинського