Для багатьох з нас музика є сенсом життя, супутником та натхненником у всіх починаннях. Але для декого вона є самим життям, у якому все, що оточує, перетворюється у звуки й римовані рядки. Саме таким є й наш співрозмовник, учасник та засновник музичного проекту “Double Ego” Андрій El-key (Андрій Храбуст).
Для багатьох з нас музика є сенсом життя, супутником та натхненником у всіх починаннях. Але для декого вона є самим життям, у якому все, що оточує, перетворюється у звуки й римовані рядки. Саме таким є й наш співрозмовник, учасник та засновник музичного проекту “Double Ego” Андрій El-key (Андрій Храбуст).
— Андрію, ти досить відомий виконавець у нашому місті й не тільки. Коли зрозумів, що хочеш читати реп?
— Я по життю з музикою. Скільки себе пам’ятаю, завжди захоплювався репом та хіп-хопом. Мій перший концерт був у десять років. Тоді у дворі свого будинку я читав пісню Емінема “My name is Slim Shady”. За свій виступ отримав гонорар… соняшниковим насінням. Після того старші хлопці почали мене поважати.
— Ще до створення “Double Ego” ти був учасником ще двох колективів, розкажи про це.
— Мій перший серйозний виступ був у складі гурту “Big Beat”. Тоді ми взяли участь у конкурсі “Хмельницькі таланти-2002”, який проходив у “клітці” (колишній танцмайданчик у парку ім. М.Чекмана — прим. авт.), який організували відомі гравці КВК Олександр Педан та Дядя Жора. Ми були наймолодшими учасниками. Перед виходом на сцену я так хвилювався, що мене всього аж трусило, але нічого, виступили.
Згодом з’явився гурт “Hip-Hop Family”. Ми перші в місті почали організовувати R`n`B-вечірки. У складі цього ж колективу ми виграли ювілейну ХХ “Червону руту”, яка проходила у Чернівцях. Скажу чесно, ми з хлопцями тоді думали, що перемога у цьому конкурсі відкриє нам шлях до слави, як сталося з багатьма відомими українськими артистами. Ми чекали, що продюсери нас завалять пропозиціями, але не так сталося, як гадалося. Ми ще трохи пограли у тому ж складі, а згодом припинили свою діяльність.
— І з’явився “Double Ego”?
— Так, музичний проект “Double Ego” був створений три роки тому, після розпаду “Hip-Hop Family”. Із тодішнім напарником по гурту Сашком ми почали писати абсолютно інший матеріал. Але разом працювали недовго, бо він переїхав жити до іншої країни. Згодом був інший склад, який теж розпався. Після того я півроку був один.
Нині ж у гурті нас троє: MC El-key — тобто я, Dj Jeremy Star (Андрій Гончаров) та вокалістка Анастасія Луньова. Разом ми працюємо вже півтора року, за цей час встигли зігратися. Вважаю, у нас вийшов універсальний склад, адже я та ді-джей читаємо реп, а Настя виконує вокальні партії, додає ліричності й м’якості. Наприклад, коли нас запрошують на якісь андеграунд-реп-вечірки, то ми з Андрієм відпрацьовуємо вдвох, якщо ж це попсові концерти, то ставку робимо на Настин вокал.
— Андрію, а чому саме “Double Ego”?
— У перекладі з англійської “Double Ego” — це подвійне его, двостороння суть. На мій погляд, ця назва найповніше відповідає змісту нашої творчості, яка є досить різноплановою.
— Хто пише пісні?
— Раніше кожен для себе писав тексти, а потім ми їх об’єднували. Зараз написання пісень — мій обов’язок. Коли у мене є готовий текст, я просто телефоную ді-джею й він робить на нього музику. Крім того, тепер я пишу тексти й для Насті. Аби мої слова у її виконанні звучали більш влучно, я навіть консультувався з викладачем із музичного училища.
Написання пісень — це творчий процес, буває, що за раз можу скласти кілька текстів, а інколи й рядка не витисну з себе. Але з блокнотом і ручкою ніколи не розлучаюся, бо ж гарна ідея може прийти зненацька. Вдалі рядки завжди намагаюся занотувати, а коли сідаю писати, то об’єдную їх у пісню.
— А як із музикою?
— Музика для нас теж не проблема! Наш ді-джей — справжній музичний геній, у нього вдома вінілові платівки скрізь, він їх аж у Британії замовляє.
Dj Jeremy Star посів третє місце у конкурсі “Ukrainian Scratch Championship 2011”.
— Ви готуєте альбом?
— Так, ми вже записали весь необхідний матеріал, залишилося ще звести його, але ми не поспішаємо, бо ж хочемо зробити все якнайкраще. Гадаю, десь у листопаді альбом буде готовий.
— Назву вже придумали?
— Так, альбом називатиметься “Музыка мира”. Ця назва була обрана невипадково, адже ми поєднуємо різні стилі та виконання. Я навіть спробував зачитати у стилі раггамаффін.
— Чого ще можна очікувати від нового альбому?
— До нього увійдуть одинадцять різнопланових композицій. Буде навіть одна танцювальна! Крім того, інтро- та аутротеми будуть повноцінними, самостійними композиціями. Альбом буде дуже позитивним, налаштовуватиме слухача на гарні емоції. За настроєм він чимось нагадуватиме творчість “Бумбоксу”, напевно, через соціальну складову пісень.
— Де можна буде почути “Музыку мира”?
— Наші пісні з’являться в Інтернеті. На дисках його не тиражуватимемо, щоб не повторювати ситуації, що була з нашим мікстейпом, який ми роздавали направо-наліво. Тому вирішили, що випустимо лише кілька десятків “подарункових”.
— Чим ще здивуєте прихильників своєї творчості?
— До виходу альбому також хочемо зняти кліп на пісню “Сердце в столицу”. Вона наша найулюбленіша, з друзями співаємо її під гітару. Мріємо також відзняти кліп ще й на трек “Пламя и пепел”. Але там дуже масштабний сюжет, навряд чи зараз ми зможемо повністю його втілити у відео, тож доведеться з цим зачекати.
— “Double Ego” — молодий колектив і вам, напевно, добре відомо, що означає нині проштовхуватися у шоу-біз.
— Ще й як відомо! Схеми, за якими пробивалися такі гурти, як “Скрябін”, “Океан Ельзи” чи наша “Мотор’рола”, не діють, час не той. Зараз навіть продюсерів, як таких, вже практично немає, здебільшого продюсерські центри, які працюють одночасно з кількома колективами. Проте не завжди така співпраця вигідна молодим артистам. Нам неодноразово надходили різні пропозиції від продюсерів, але поки що працюємо самі.
Пригадую, як минулого року ми виступали на розігріві у “Касти”, тоді нам навіть вдалося поспілкуватися з ними. Вони нам пояснили, що зараз попри добре розвинуті Інтернет-технології, які дають змогу просувати свою творчість, передусім ставку треба робити на якісний матеріал. Відтак ми вирішили, що не поспішатимемо, а будемо працювати, щоб назбирати побільше матеріалу, відзняти кілька кліпів, а тоді вже шукатимемо продюсера.
— Знаю, що, окрім “Double Ego”, ви паралельно працюєте й над іншими проектами, розкажи про це.
— Так, “Double Ego” — це наш спільний проект, але ним ми себе не обмежуємо. Я зараз паралельно працюю над сольником, який міститиме абсолютно інший матеріал. Dj Jeremy Star також має свої “підробітки”. Ми до цього ставимось абсолютно спокійно, адже якщо є можливість підзаробити на якійсь вечірці чи засвітити свій талант, то чому б ні?!
— Чи не найвідомішою піснею “Double Ego” є “Night Stranger”, як вона з’явилася?
— Коли гурт розпався вдруге, я півроку був один. За цей час написав три композиції, серед них і “Night Stranger”. На її створення мене надихнула пісня Френка Сінатри “Strangers of The Night” і творчість американського репера Каньє Уеста.
Згодом на цю композицію разом із Dj Jeremy Star ми зняли кліп. Відео розповідає про нічне місто, про те, що в ньому відбувається, коли всі засинають. Зйомки кліпу були непростими. Ми хотіли відзняти нічне місто, порожні вулиці, тож доводилося працювати й о третій ночі, задіювати багато техніки… Але результат вартував затрачених зусиль.
— Що нині для вас є найголовнішим?
— Ми хочемо мати щільний концертний графік, щоб нас запрошували на концерти не на розігріві у когось, а в ролі хедлайнерів.
— Зичу вам цього і дякую за розмову.
Ганна Пасічник