Цьогорічний чемпіонат України вищої ліги єдина професійна жіноча гандбольна команда області “Хмельничанка” завершила бронзовим призером. Як дівчата проводять міжсезоння і з яким настроєм готуються до нового ігрового року, ми запитали в тренера Ігоря Поварчука.
Цьогорічний чемпіонат України вищої ліги єдина професійна жіноча гандбольна команда області “Хмельничанка” завершила бронзовим призером. Як дівчата проводять міжсезоння і з яким настроєм готуються до нового ігрового року, ми запитали в тренера Ігоря Поварчука.
— Ігоре Богдановичу, третє місце додає морального тонусу вам та вашим підопічним?
— Дівчата стабільні: останні роки ми крутимося в першій четвірці лідерів. Торік взяли срібло, цього разу — бронзу. Для нас це очікувано і на новий сезон завдання мінімум — не опуститися нижче, а максимум — стати чемпіонами.
— Як клуб живе влітку?
— Півтора місяця гандболістки відпочивали. Зараз вже знову повернулися до тренувань. Займаємося на полі Хмельницького національного університету тричі на тиждень. Оптимальний варіант — це п’ять разів, але ми ділимо майданчик ще й з футбольними командами, тому поки живемо за таким графіком. Було б добре вклинитися в розклад ігрового поля, що на вулиці Зарічанській. З кожним днем старт сезону все ближче: почнеться він у кінці вересня, тому розслаблятися немає часу.
— Як із трансферами: в команді засвітяться нові спортсменки?
— Теперішній склад відіграв уже три сезони, дівчата притерлися, розуміють одна одну без слів, тому я не бачу сенсу набирати багато нових людей. У клубі всі спортсменки — тутешні: збирали їх по всій Хмельниччині і лише одна з Ужгорода, але це поки що. Зараз до нас прийшла Альона Стандарчук з Антонін, а ще конче потрібно закрити позиції воротаря та лінійної. Цих гравців шукаю вже за рамками області: мені телефонували з кількох клубів, але в деталі вдаватися не буду. Нехай поки що імена потенційних хмельничанок залишаться в таємниці.
— А як щодо суперників чемпіонату: їх список якось змінився?
— Зараз на цю тему говорити ще зарано: кількість клубів стане відомою лише після заявки — в середині вересня. Зі своїх джерел знаю, що наразі точно до участі готується сім команд. Торік грало 12.
— У вас також стовідсоткова бойова готовність?
— До кінця серпня мусимо вирішити питання з грішми: будуть вони — буде вища ліга. Якщо фінанси не надійдуть, сезон закінчиться, так і не розпочавшись. Із бюджету області нам виділяють якісь суми, але вони дуже малі. Щоб команда нормально почувалась у вищій лізі, треба до 450 тисяч гривень. Наші гандболістки й так працюють на ентузіазмі: навіть не за зарплату, а лише за харчування. Добре, що всі вони люблять свою справу і поки ніхто кидати клуб не збирається. Тому для своєї команди бажаю одного — матеріальної стабільності. Це головна гарантія того, що буде хороша гра і гарний результат.
— Двері в суперлігу перед вами так і залишаються зачиненими?
— Ще плюс 200 тисяч гривень і клуб уже там. Ми вже не раз пробували шукати підтримку на стороні, але поки не вдається. Тому мусимо викручуватися на кошти, які дають область і місто.
Ольга Цимбалюк