Минулої неділі майданчик поруч із кінотеатром ім. Т.Шевченка прикував до себе увагу чи не всіх стрітболістів Західної України. Вже втретє у Хмельницькому відбувся відкритий чемпіонат міста зі стрітболу. Від спеки плавився асфальт, а 33 команди не зважали — бігали, як енерджайзери, і закидали м’ячі в корзину. Бо ж на кону стояла не стільки грошова винагорода — переможних дві тисячі гривень, скільки право грати у фіналі Української стрітбольної ліги!
Минулої неділі майданчик поруч із кінотеатром ім. Т.Шевченка прикував до себе увагу чи не всіх стрітболістів Західної України. Вже втретє у Хмельницькому відбувся відкритий чемпіонат міста зі стрітболу. Від спеки плавився асфальт, а 33 команди не зважали — бігали, як енерджайзери, і закидали м’ячі в корзину. Бо ж на кону стояла не стільки грошова винагорода — переможних дві тисячі гривень, скільки право грати у фіналі Української стрітбольної ліги!
Вуличний баскетбол, особливо останнім часом, затягує в свої лави все більше прихильників. У найближчі роки його можуть навіть включити в олімпійську сім’ю. Але поки ж статус неолімпійського аж ніяк не заважає дітям, молоді й старшому поколінню виходити на майданчики та отримувати задоволення від гри. Для тих, хто не знає: стрібол пішов від баскетболу, але має свої родзинки. В команді грають, зазвичай, по три спортсмени. Баталії між ними ведуться на половині баскетбольного поля і між собою їм доводиться ділити одне кільце.
На відкритий чемпіонат міста приїхали аж 33 команди: гості з Черкас, Житомирщини, Вінниччини та минулорічні переможці — “Лавісс” із Рівного, які мали до себе трохи більше уваги за решту учасників. Найчисельнішими, звичайно, були господарі-хмельничани, а також непогано підключилися спортсмени з районів — Шепетівки, Славути, Старокостянтинова, Волочиська…
Директор філії страхового товариства “Іллічівське”, яке виступило голов-ним організатором чемпіонату, Роман Гурницький розповідає, що в наших краях змагання серед стрітболістів проводяться не так вже й часто. “Але чим далі ми просуватимемося на схід країни, тим турнірні сітки стають насиченішими. Окрім того, наш чемпіонат став відбірковим етапом Української стрітбольної ліги “Illichivskе Streetball Cup-2012”. Ось цим і пояснюється така активність і зацікавленість учасників. До речі, ми дуже чекали на приїзд перших переможців — команду з Івано-Франківська, але цього разу хлопці не змогли порадувати своєю майстерністю. В їх складі грають два національні збірники, які зараз готуються до важливіших стартів”, — ділиться пан Роман, який сам із дитинства займається стрітболом.
Організатори не обмежували учасників ні віковими, ні професійними рамками. Тут могли виступити всі — від 14 і аж до 65. Щоправда, спортсменів такого солідного віку на ігрових майданчиках помічено не було. Участь не прив’язувалася й до рівня майстерності: байдуже, чи ви тільки починаєте грати в стрітбол, чи вже виступаєте на професійному рівні. Головною перепусткою була любов до цього виду спорту. Учасників навіть не ділили на жіночі та чоловічі команди: обидві статі нарівні конкурували одне з одним.
Але сміливців у спідницях знайшлося небагато. Було заявлено всього кілька змішаних команд і лише одна суто дівоча — “Едельвейс” Хмельницького НВК №2, яка вже вдруге виступає на чемпіонаті. Капітан хмельничанок Поліна Дунай розповідає, що з подругами займаються баскетболом із шести-семи років. “Коли вчилися в школі, брали участь у різних турнірах, навіть у чемпіонаті України. Зараз, як тільки з’являється вільна хвилинка, хапаємо м’яча і біжимо на майданчик. Під час таких тренувань нашими опонентами майже завжди стають хлопці, тому до їх манери не звикати. Але якщо порівнювати, то в дівчат стиль ведення гри набагато різкіший і жорсткіший”, — запевняє Поліна.
Учасники були поділені на вісім підгруп. Із кожної до наступного етапу пройшло по дві кращі. Ось із цієї 16-ки, за олімпійською системою, й було визначено переможця. Приз у дві тисячі гривень і путівку в фінал Української стрітбольної ліги відвоювали вінницькі “Друзі Міхалича”. Другою стала хмельницька “Андромеда”, а бронзовими призерами — торішні чемпіони рівненський “Лавісс”.
Також було вручено дві особисті нагороди. Кращим гравцем турніру став Микола Здирко із команди-чемпіонки, за що отримав ді-ві-ді+караоке. А в змаганнях на триочкові кидки рівних не було хмельницькому стрітболісту Тарасу Гаджію, який зараз навчається в столиці. За влучність хлопець отримав планшетний комп’ютер.
Ольга Цимбалюк
Фото Олександра Баннова