Минулої п’ятниці з ініціативи депутатських партійних фракцій ВО “Батьківщина” та ВО “Свобода” відбулася позачергова вісімнадцята сесія Хмельницької міської ради, викликана тим, що 3 липня Верховна Рада України таки прийняла так званий мовний законопроект Ківалова-Колесніченка. Тож відповідним розпорядженням міського голови на цю ініціативу і було оголошено про проведення позачергової сесії міськради, на яку було винесено основне питання порядку денного “Про звернення до Президента України щодо накладення вето на Закон України “Про засади державної мовної політики”.
Минулої п’ятниці з ініціативи депутатських партійних фракцій ВО “Батьківщина” та ВО “Свобода” відбулася позачергова вісімнадцята сесія Хмельницької міської ради, викликана тим, що 3 липня Верховна Рада України таки прийняла так званий мовний законопроект Ківалова-Колесніченка. Тож відповідним розпорядженням міського голови на цю ініціативу і було оголошено про проведення позачергової сесії міськради, на яку було винесено основне питання порядку денного “Про звернення до Президента України щодо накладення вето на Закон України “Про засади державної мовної політики”.
Зазначимо, що того дня у сесійній залі панувала особлива атмосфера відповідальності за розгляд цього питання. Ряд депутатів, міський голова та секретар міськради, мабуть, цілком свідомо прийшли у вишиванках. Серед запрошених на сесію були представники багатьох державницьких громадських та політичних організацій, відомі діячі культури нашого міста і краю. Своєрідним виявом підтримки сесії став того дня і пікет активістів партії “Удар” та Конгресу українських націоналістів біля її стін.
Доповідачем з основного питання порядку денного був депутат, член фракції ВО “Батьківщина” Віктор Байдич, який детально проаналізував не лише порушення при прийнятті цього закону з правової точки зору, але й дав розлогу характеристику усіх морально-етичних точок зору щодо мовної ситуації в країні загалом і ситуації навколо стану української мови зокрема. Він справедливо наголосив на тому, що даний закон є за своєю суттю антиконституційним і прийнятий навіть всупереч вимогам регламенту Верховної Ради.
Продовжив його висновки у своєму виступі і представник ВО “Свобода”, депутат Олександр Симчишин, який висловив переконання в тому, що після цих антиукраїнських викликів патріотичні сили країни повинні ще більше згуртуватися. Зокрема, він закликав продовжити у нашому місті втілення програми розвитку української мови, строк дії якої був розрахований до 2012 року, на новий період з 2013 до 2016 року, зажадавши наповнити її більш конкретним змістом і заходами, зокрема, в українізації рекламної діяльності, вивісок торгових закладів, популяризації української мови в усіх сферах життя обласного центру тощо.
Своєрідним зверненням до депутатів міської ради, які не з’явилися на позачергову сесію, став виступ депутата-батьківщинівця Віктора Савчука. “Будьте українцями, до якої би партії ви не належали!” — говорив щиро і схвильовано до них депутат.
Зазначимо, що участь у сесії взяв лише 31 депутат, і відсутніми на ній виявилися, крім депутатів-регіоналів, й обранці, котрі створили депутатську групу “За добробут хмельничан!”. Хоча найбільший знак питання слід у даному випадку поставити щодо факту відсутності на ній депутатів з фракції партії “Фронту змін”, яка, за логікою політичної ситуації, і в міській раді повинна була бути разом зі своїми політичними партнерами по об’єднаній опозиції — депутатами з партії “Батьківщина”. Тож фактично “золотим” депутатським голосом на цій сесії став голос депутата-народника, голови депутатської групи “Хмельницька платформа” Сергія Мандзія, який голосував за підготовлене на сесії Звернення до Президента України про накладення вето на згаданий закон. Слід також віддати належне поміркованій позиції депутатів-свободівців, які також прийняли його, хоч підготували на сесію свій, більш радикальний проект такого звернення, з якого хотіли побачити у спільному документі лише пункт, адресований Генпрокуратурі з тим, аби вона притягла до кримінальної відповідальності держслужбовців, тобто парламентаріїв, які порушили Конституцію при прийнятті цього антиукраїнського закону.
Словом, попри очевидну напругу з явкою депутатів на цю позачергову сесію, вона таки прийняла заплановане звернення, задекларувавши у такий спосіб і волю громади міста у мовному питанні (текст звернення читайте нижче — ред.). На пропозицію депутата Володимира Швеця підтримали звернення позачергової сесії і лідери державницьких об’єднань, які були на ній присутні (читайте нижче).
А ще, скориставшись нагодою та зважаючи на нинішню спеку, депутати проголосували за рішення, яким обмежили рух великогабаритного транспорту у місті у спекотні дні.
Б.Демків
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО
Лідери організацій, які підписалися під зверненням, — Хмельницької управи Всеукраїнського Братства ОУН-УПА ім. генерала Р.Шухевича-Т.Чупринки, обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, інституту МАУП, міської організації УНП, обласної громадської організації “Комітет моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування”, громадської ініціативи “Оновлення країни” в Хмельницькій області, міського добровільного товариства інвалідів “Спілка інвалідів Чорнобиля”, козацького куреня ім. І.Нечая, обласного центру молодіжних ініціатив, міської громадської організації “Батьківщина молода”, міської партійної організації ВО “Батьківщина”, Подільського молодіжного об’єднання “У майбутнє через культуру”, Подільського культурно-просвітницького центру ім. М.К.Реріха, обласної організації Конгресу українських націоналістів, міської організації партії “Удар”, міської організації Комітету виборців України, міської організації Народного руху України, міської організації партії “Народна самооборона”, Хмельницької спілки ветеранів Афганістану, міської організації Спілки української молоді в Україні, міської організації “Жінки в ЗМІ. “Речниця”.
Рішення №1 позачергової вісімнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 6.07.2012 року
Про звернення до Президента України щодо накладення вето на Закон України “Про засади державної мовної політики”
Розглянувши пропозицію депутатів міської ради, відповідно до статей 5, 140 Конституції України, враховуючи Рішення Конституційного Суду України №10-рп/99 від 14 грудня 1999 року, де зазначено, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом, з метою недопущення порушення положень Основного Закону України та гарантування визнання української мови як єдиної державної мови в Україні, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Хмельницька міська рада ВИРІШИЛА:
1. Звернутися до Президента України з вимогою накласти вето на Закон України “Про засади державної мовної політики”.
2. Опублікувати дане рішення в десятиденний термін в газеті міської ради “Проскурів”.
3. Контроль за виконанням рішення покласти на секретаря міської ради В.Лескова.
Вельмишановний пане Президенте!
Депутати Хмельницької міської ради глибоко обурені прийняттям Верховною Радою України Закону України “Про засади державної мовної політики”.
Ухвалення цього акта черговий раз продемонструвало, що українська мова в незалежній Українській державі і досі є предметом не державної опіки, а найбрудніших політичних спекуляцій.
Згідно з Конституцією України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Основним законом України гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин.
Тому проблеми другої державної мови в Україні не існує. Вона штучно створюється деструктивними антиукраїнськими силами, що збурює соціальну напругу в нашому суспільстві, не сприяє політичній стабільності, порозумінню та суспільній злагоді. Закон “Про засади державної мовної політики” містить норми, відверто спрямовані на мовний розкол українського народу та встановлення чіткого мовного поділу засобами державного примусу. Положення цього документа передбачають, зокрема, офіційне опублікування актів вищих органів державної влади українською та російською мовами, водночас закладено підґрунтя для двомовності роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зобов’язання посадових осіб цих органів володіти недержавною мовою.
Окремі положення закону відверто дискримінують державну мову, що порушує ст.10 Конституції. Зокрема, частина 7 статті 7 закону: “У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, передбачених цим Законом, використання її є обов’язковим для місцевих органів влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян — суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб”. Цей перелік фактично зобов’язує знати регіональну мову (румунську, угорську, кримсько-татарську тощо) всіх посадових і службових осіб, всіх громадян. Таких зобов’язань стосовно державної української мови у діючому законодавчому полі України не має. Зрозуміло, що у такому спотвореному ракурсі мова національної меншини (з 10% від чисельності) фактично перетягує на себе всі офіційні функції.
Таким чином, прийнятий Верховною Радою України антиукраїнський акт “Про засади державної мовної політики” прямо суперечить нормам Конституції України, не узгоджується з положеннями міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема, Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, фактично нівелює статус української мови як єдиної державної мови в Україні.
Переконані, що духовне відродження українського народу, мир та міжнаціональна злагода у нашому суспільстві, нерозривно пов’язані зі зміцненням статусу української мови як державної, яка виступить важливим інструментом організації впорядкованого управління і забезпечення політичної єдності, каталізатором формування української політичної нації, важливим фактором світоглядного виховання громадян та зміцнення української держави.
Тому ми, депутати Хмельницької міської ради, звертаємось до Вас, як до гаранта Конституції України, з вимогою негайно накласти вето на Закон України “Про засади державної мовної політики “.
Звернення прийнято на позачерговій вісімнадцятій сесії Хмельницької міської ради 06.07.2012 року.