У Палаці творчості дітей та юнацтва відбувся звітний концерт ансамблю танцю “Подолянчик”. А ще прощалися з улюбленим колективом семеро найстарших і найдосвідченіших танцюристів.
У Палаці творчості дітей та юнацтва відбувся звітний концерт ансамблю танцю “Подолянчик”. А ще прощалися з улюбленим колективом семеро найстарших і найдосвідченіших танцюристів.
Звітний концерт “Подолянчика” проходив під назвою “Травневі зорі”. А головними зірочками були семеро танцюристів, які цього року покидають ансамбль. Їхні танці і драматична гра не залишили жодного з присутніх байдужим: тут і вальс, і обрядові танці, і хореографічні сценки на будь-які вподобання. Емоції переповнювали однаково як глядачів, так і танцівників.
Беручи приклад зі старших, на сцену виходили з не менш вражаючими постановками ще зовсім юні артисти. Вони з великим запалом і щирими посмішками “розповідали” свої танцювальні історії. І малі, і дорослі душею поринали у кожну постановку і проживали кожен танець.
“Найбільше мені подобається те, що за допомогою танцю можна передати усі свої переживання. Кожен танець у “Подолянчика” є сюжетним, тому надзвичайно важливо правильно і зрозуміло передати суть танцю і сюжет глядачеві, можливо, й чогось навчити”, — не стримує емоцій учасниця колективу Оксана Шатковська.
Бездоганними хореографічними композиціями колектив не лише демонстрував свої вміння, а й прищеплював любов до народних звичаїв, пісень і танців, навчав любити свій край і Україну.
За яскравими костюмами і щирими посмішками приховувалися сум, ностальгія та сльози, бо ж для сімох випускників це останні танці у “Подолянчику”. Отримавши дипломи про позашкільну освіту, кожен з них піде своєю стежиною. Більше не зійдуться давні друзі в одному танці на рідній сцені.
“Сумно покидати ансамбль, адже тут пройшли найкращі наші роки. За 11 років навчання ми всі здружилися. Педагоги стали для нас другими батьками, а ансамбль — сім’єю, адже дуже багато часу ми проводили на репетиціях, концертах, у поїздках. Було безліч цікавих, веселих моментів, які завжди будемо пам’ятати”, — ділилися випускники.
А викладачі ледь стримували сльози від розлуки з дітьми, яких вони навчали змалечку. Лунали побажання, настанови, слова подяки…
“Всім “подолянчикам” хочеться побажати, щоб вони цінували кожну хвилину, яку проводять в ансамблі. Цінували нелегку працю педагогів, турботу, знання, любов, яку вкладають у них керівники. Побільше цікавих творчих подорожей, фестивалів, конкурсів, перемог на них. І, звичайно, дійти до цього незабутнього дня — випуску. Це того варте!” — бажає майбутнім випуск-никам Оксана Шатковська.
Марина Кондрахіна, вихованка гуртка “Юний журналіст”