Ганна Станіславівна, пенсіонерка:
— На кладовищі спочивають немало рідних: батьки, чоловік, син-первісток, який помер немовлям. Навідуюся до них щомісяця, а у Проводи — тим більше. Вже поприбирала на могилах, повісила нові віночки, спечу свіжу паску, візьму кілька крашанок. Ось з цим і провідаю покійників.
Людмила Балушка, студентка:
— Родом я зі Старокостянтинівщини. В моєму рідному селі в цей день на кладовищі також відправлять поминальну службу, люди провідають небіжчиків, але, за багаторічною традицією, більш масово це відбувається на Зелені свята. Наша сім’я віруюча, тому ми також не знехтуємо цим обрядом. Хоча вся родина, як я вже казала, збереться на Трійцю.
Арсен Потайчук, 45 років:
— У цей день з дружиною будемо на роботі, тому провідати рідних, які вже відійшли у вічність, ми не зможемо. На тижні замовили в храмі панахиду, аби священик відспівав за покійниками.
Віктор Писанко, пенсіонер:
— Мені незабаром виповниться 77 років, за життя довелося чимало пережити. Майже десять років тому я втратив дружину, відтоді часто ходжу на кладовище, провідую її та інших померлих родичів. Провідна неділя — це святе, адже так ми поминаємо близьких, яких втратили.
Ганна Гриценко, прибиральниця:
— Два роки тому втратила батька, який довго хворів. Тепер з мамою ледь не щотижня ходимо до нього на могилу. Ми завжди намагаємося підтримувати чистоту, перед Провідною неділею поприбирали, позгрібали сміття, яке вітер наніс за зиму, повиносили старі вінки, обсипали піском. Проте поряд є могили, які ніхто й ніколи не прибирає, можливо, у померлих немає родичів у місті, тож ми другий рік поспіль розчищаємо зарості й там.