Телефон прямої лінії 76-48-88 добре відомий хмельничанам, які потребують допомоги від влади. Особливо “гарячим” він стає, коли на дзвінки відповідає міський голова. Так було і минулого тижня: на зв’язок з Сергієм Мельником люди прагнули вийти ще задовго до початку дії прямої лінії. Згодом упродовж години пауз між дзвінками практично не було, міський голова ледь встигав відповідати на них.
Телефон прямої лінії 76-48-88 добре відомий хмельничанам, які потребують допомоги від влади. Особливо “гарячим” він стає, коли на дзвінки відповідає міський голова. Так було і минулого тижня: на зв’язок з Сергієм Мельником люди прагнули вийти ще задовго до початку дії прямої лінії. Згодом упродовж години пауз між дзвінками практично не було, міський голова ледь встигав відповідати на них.
Прохання і запитання мешканців міста стосувалися різних проблем: побутових, соціальної допомоги, галузевих, загальноміських, індивідуальних і навіть колективних. Так, мати сина-інваліда, учасника війни в Афганістані, попросила посприяти у наданні його сім’ї з шести осіб квартири. На пільговій черзі син перебуває уже десять років, але залишається поки що 85-м, отож перспективи поки що не обнадійливі. Інша жінка з вулиці Водопровідної, сама інвалід по зору, попросила допомогти налагодити водопровід у квартирі, який гуде невідомо чому, а з’ясувати причини цього ніхто не може або не хоче. Дві скарги стосувалися наслідків сніжної зими: на вулиці Саварчука, 1/1 будинок потерпає від води, яка стікає з Вокзальної. А на Свободи поблизу будинку №74 не можливо перейти вулицю, яка перетворилася на суцільну річку. Питання ці значно серйозніші, адже потребують капітальних витрат, особливо на вулиці Свободи, де необхідно прокладати зливову каналізацію і будувати дренажний колодязь. Утім нинішнього року ці роботи є в плані житлово-комунального господарства. А ось інваліду І групи з вулиці Толбухіна, 2 допомогти буде легше. Він просить побудувати пандус у будинку, щоб полегшити в’їзд і виїзд з нього.
Декілька дзвінків стосувалися пасажирських перевезень та покращення зручностей для пасажирів. Наприклад, люди просять збільшити кількість маршруток до нового приватного житлового масиву в мікрорайоні Дубове, де, до речі, до вулиці Бєлгородської немає і дороги. Є прохання поліпшити сполучення між Ружичною і центром міста, а з Південно-Західного мікрорайону відкрити маршрут до міської стоматологічної поліклініки. Хвилюють хмельничан і перспективи щодо соціальних автобусних маршрутів. Як запевнив Сергій Мельник, умови нового конкурсу для перевізників передбачають як нові маршрути, так і підвищену якість пасажирських перевезень. Залишатимуться і соціальні маршрути, котрі так потрібні дачникам. Міський голова пообіцяв посприяти і в облаштуванні автостанцій №№1, 2, де бракує комфорту. Щоправда, практично це питання може вирішити лише їхній власник — ВАТ “Хмельницькавтотранс”.
У мешканців вулиці Проскурівського підпілля в районі центрального продовольчого ринку інша проблема: чи зноситимуть їхні будинки приватного сектора найближчим часом, адже є потреба у ремонті деяких з них. За словами Сергія Мельника, перспективи щодо нової забудови цього сектора поки що віддалені, отож варто покращити стан нинішнього житла вже зараз.
Чимало людей нині занепокоєні реформою системи охорони здоров’я, зокрема яким чином вона відобразиться на галузі педіатрії. Щодо цього до міського голови було два дзвінки: від одного з лікарів-педіатрів та матері дитини. Сергій Мельник повідомив, що в місті опрацьовується проект цієї реформи і готуються власні пропозиції щодо неї, де педіатрії відводиться належне місце.
Свої турботи у вчителів: чи отримуватимуть вони цього року кошти на оздоровлення? Відповідь міського голови: обов’язково всі необхідні виплати будуть здійснені у повному обсязі, як і торік.
Були цього разу і дещо незвичні прохання. Наприклад, змінити години мовлення ТРК “Місто”, щоб слухати “цікаву передачу Українського радіо”, розширити мережу торгівлі Теофіпольського хлібозаводу, зменшити вартість молока в магазинах. А один з благодійних фондів попросив надати помешкання для “діяльності в соціальному плані”.
Загалом, ця пряма телефонна лінія за участю міського голови не відрізнялась від попередніх чимось особливим. Вкотре вона довела, що люди більше довіряють високому посадовцеві, ніж відповідним службам чи комунальним підприємствам — принаймні, в оперативності реагування на свої звернення. А ще про небайдужість хмельничан до загальноміських проблем, комфортного проживання у рідному місті.
Володимир РАЗУВАЄВ