Недавнім гостем нашої редакції став менеджер зі зв’язків з громадськістю проекту USAID “Правова країна” Світлана Слабінська. Власне нашим гостем її важко назвати, адже з “Проскуровом” у Світлани Валеріївни особливі взаємини ще з тих часів, коли вона пробувала себе в журналістиці за шкільною лавою. Так, так, вона — наша землячка, за плечима у неї — навчання в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т.Шевченка, робота у кількох столичних виданнях, згодом у відділі зв’язків з громадськістю представництва ООН в Україні, а нині — у проекті Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), де працює на посаді менеджера зі зв’язків з громадськістю. До речі, вона вже встигла закінчити й університетську аспірантуру та захистити дисертацію з політології на актуальну тему: “Соціокультурні інтеграція та адаптація мігрантів у сучасній Україні”…
Недавнім гостем нашої редакції став менеджер зі зв’язків з громадськістю проекту USAID “Правова країна” Світлана Слабінська. Власне нашим гостем її важко назвати, адже з “Проскуровом” у Світлани Валеріївни особливі взаємини ще з тих часів, коли вона пробувала себе в журналістиці за шкільною лавою. Так, так, вона — наша землячка, за плечима у неї — навчання в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т.Шевченка, робота у кількох столичних виданнях, згодом у відділі зв’язків з громадськістю представництва ООН в Україні, а нині — у проекті Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), де працює на посаді менеджера зі зв’язків з громадськістю. До речі, вона вже встигла закінчити й університетську аспірантуру та захистити дисертацію з політології на актуальну тему: “Соціокультурні інтеграція та адаптація мігрантів у сучасній Україні”…
— Отже, що, Світлано, вас привело у рідне місто цього разу, адже знаємо, що ваш проект вже поступово набирає обертів і в нашім краї?
— Звичайно ж, зустрічі з Хмельницьким у мене завжди особливі, хоча ви праві в тому, що мета цього мого візиту заземлена у проблематику нашої програми, яка, сподіваюся, утвердиться у моєму рідному місті та краї цілком конкретними справами. Якщо коротко охарактеризувати мету цього проекту USAID, то йдеться про допомогу нашим співвітчизникам у доступі до правосуддя та правової обізнаності, з чим в Україні, на жаль, великі проблеми з багатьох причин. Хочу окремо наголосити на тезі “доступу” , адже через низьку правову культуру, а заразом і через низький рівень життя багато наших громадян не мають елементарної можливості достукатися до правосуддя. Тож надання безкоштовної допомоги, насамперед незахищеним верствам населення, є одним із наших головних завдань. Тут діють три основні напрямки: захист прав людей у трудових відносинах, у сфері охорони здоров’я та майнових відносин, тобто захист прав власності.
— Йдеться, як ми розуміємо, про юридичну допомогу загалом на громадських засадах для тих, хто стає партнером програми. Хто в нашій області вже зголосився до такої співпраці з вашим проектом?
— Щодо партнерів, то в нашому краї нині співпрацюємо вже з чотирма юридичними структурами. Найперше, з юридичною студентською клінікою Хмельницького університету управління та права та Подільською правовою лігою. А за мету собі ставимо створення трьох подібних коаліцій у згаданих напрямках, тож тут попереду ще дуже серйозна робота з різними юридичними інституціями краю — об’єднаннями адвокатів, громадськими та правозахисними організаціями, приватними юридичними фірмами, як, зрештою, й з окремими юристами. Зазначу, що у загальноукраїнських масштабах метою нашого проекту є створення національної мережі організацій, студентських юридичних клінік, приватних юридичних структур, що надають правову допомогу, та підтримка подібних ініціатив в органах місцевої влади, структурах Міністерства юстиції якраз заради ефективної діяльності у відстоюванні інтересів, насамперед, незахищених верств населення.
А щодо громадських засад, на основі яких працюють учасники проекту, то зазначу, що перед ними відкриваються тут з нашою допомогою нові можливості, вони мають очевидні преференції, насамперед професійного характеру, які передбачені у їх співпраці з нашою програмою.
І ще одне. Ми даємо собі звіт у тому, що не ми перші в Україні прагнемо об’єднати тих, хто надає подібну правову допомогу, адже схожий досвід є в багатьох правових інституціях країни, зокрема в об’єднаннях адвокатів, і має свою історію ще з радянських часів. Проте для ініціаторів цього проекту є очевидним те, що всі ці зусилля та досвід треба об’єднувати, систематизувати, як, зрештою, і поглиблювати, виходячи не лише з суспільних реалій нашої країни, але й того факту, що Україна поступово йде до творення правової культури демократичного зразка. А це, погодьтеся, процес дуже непростий, тож наш проект не лише допомагає у доступі українських громадян до правосуддя, а й прагне закріплювати демократичні засади такої правової обізнаності.
— Як нині на практиці здійснюється ця робота, зокрема на Хмельниччині?
— Звичайно ж, основна організаційна наша мета — це створення сталої мережі таких правничих об’єднань та їх підтримка. Вже нині, наприклад, наші малозабезпечені громадяни можуть користуватися безоплатною юридичною допомогою у наших партнерів. Прагнемо узагальнити подібний досвід загалом в Україні. Зрештою, українське суспільство ще погано знає навіть власну законодавчу базу, яка вже нині дозволяє нашим співгромадянам користуватися безоплатною правовою допомогою і тут особливі надії, зокрема, покладаються на пресу як нашого найпершого союзника, аби донести цю інформацію до людей, які мають певні упередження щодо подібної правової допомоги. Невдовзі у Хмельницькому відбудеться конференція учасників програми “Правова країна”, яка, сподіваюся, стане новим етапом у розгортанні нашої діяльності, адже, як ви розумієте, роботи у нас усіх ще дуже і дуже багато.
— Тож залишається побажати вам, Світлано, та всій команді вашого проекту успіхів у цій потрібній справі.
— Щиро дякую.
Розмовляв Б.ДЕМКІВ
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО