Частково вже вляглися пристрасті навколо виходу депутатів з найпотужнішої в Хмельницькій міській раді фракції “Батьківщина”. Тож вважаю за потрібне ще раз поговорити на цю тему, оскільки я один з тих п’яти, які утворили депутатську групу “За добробут хмельничан!”. Знаю, були різні думки, різні припущення стосовно того, що сталося: на нас чинили тиск, нас переманила інша політична сила і т.д. Ні те, ні інше припущення не є правдивим і не має підґрунтя. Це не виклик владі в особі
Частково вже вляглися пристрасті навколо виходу депутатів з найпотужнішої в Хмельницькій міській раді фракції “Батьківщина”. Тож вважаю за потрібне ще раз поговорити на цю тему, оскільки я один з тих п’яти, які утворили депутатську групу “За добробут хмельничан!”. Знаю, були різні думки, різні припущення стосовно того, що сталося: на нас чинили тиск, нас переманила інша політична сила і т.д. Ні те, ні інше припущення не є правдивим і не має підґрунтя. Це не виклик владі в особі міського голови чи зміна партійної приналежності, хоч такі пропозиції почастішали. Мій вчинок, як і вчинок моїх колег, яких я глибоко поважаю, достатньо обдуманий і зважений. Чи вважаю я свій вчинок зрадою? Ні, звичайно, хоч деякі члени міської партійної організації сприйняли це дійсно як зраду, як відступ від колишніх пріоритетів. Я не був членом партії, ні в чому не зрадив своїх виборців і це — найголовніше. Зрозумівши, що партійними гаслами та “одобрямс” рішень партії не завжди вирішуються проблеми життя громади, я вирішив відсторонитися від політики (аби ж то була справжня політика!) і зосередитися на конкретних справах. Думаю, що ближчим часом з фракції “Батьківщина” у міській раді вийдуть депутати, які також не бачать особистої ролі при прийнятті колегіальних рішень. Партійне опікунство або точніше сказати — тягар, лише заважає нашій спільній справі — розбудовувати Хмельницький. Ну, скажіть, будь ласка, які з депутатів на місцевому рівні політики? Досить таких у Верховній Раді! Статус депутата міськради, на мою думку, деякою мірою має бути вищий за статус депутата Верховної Ради, оскільки депутат міськради безпосередньо контактує з виборцями, він найближче до них. А міський голова разом з депутатами повинен турбуватися про кожного жителя громади: його роботу, заробітну плату, побутові зручності. Для чого йому партійна приналежність, адже він — виразник інтересів усіх прошарків населення? Навіщо йому вказівки партії, аби ефективно керувати містом? Ми повинні замість переймання інтересами лінії тієї чи іншої партії служити громаді. Для мене нонсенс, коли нівелюється власна думка, адже я — бізнесмен, я — керівник, який звик приймати самостійні рішення. Зрештою, я звик виконувати обіцянки, чого б це мені не коштувало. Думаю, що мої виборці мене добре знають по роботі на окрузі. Зрештою, я можу мотивувати чого йшов у депутати міської ради. Зовсім не за привілеями, як дехто думає. І не вирішувати якісь свої питання. Маю інші для цього шляхи та можливості. Основна і беззаперечна причина — це можливість впливати на рішення щодо управління містом. Мене болить доля околиць, в першу чергу, Ракового та Книжковець, де живуть мої виборці. З року в рік, на жаль, діє несправедлива, на мою думку, система розвитку мікрорайонів міста. Здебільшого, кошти вкладаються в центр, а віддалені райони потерпають від недосконалої інфраструктури — погане транспортне сполучення, розбиті дороги, відсутні належні соціальні установи та заклади. А в цих мікрорайонах живуть такі ж, як і в центрі, люди, у них народжуються діти, які повинні розвиватися та вчитися нарівні з усіма. Ні, я не хочу лобіювати лише питання Книжковець. Я хочу, як і мої колеги, аби місто, за вікнами якого вже ХХІ століття, розвивалось відповідно.
А ще мені чужа агресія опозиції щодо існуючої влади в країні, області. Ми не шукаємо співпраці, а одразу налаштовуємося на протистояння. Це нормально? Як бути міському голові в ізоляції від Президента, Кабінету міністрів, Прем’єра, голови ОДА і т.д.? Як вирішувати складні проблеми міста, підтримуючи його життєдіяльність? Як отримати інвестиції? Впевнений, що міський голова повинен бути безпартійним, аби над ним всю каденцію не висіли якісь партійні зобов’язання. Що ж до депутатів, то вони мають бути мажоритарниками. Скажімо, я в першу каденцію обирався до міської ради за списками. Вдруге був обраний депутатом на окрузі №30. Чесно кажучи, різниця є і я її відчуваю. Я відповідальний перед виборцями, які за мене голосували. Що ж до депутатів — партійних списочників, то їх відповідальність (не хочу нікого з колег образити), як і округи, де вони працюють, суто формальні. На мою думку, місцеві органи влади мають бути справжніми, фактичними органами влади, діяти в інтересах кожного окремого громадянина та громади в цілому, бути противагою, заслоном всьому неправильному. Тільки в такому випадку ми зможемо врівноважити всі гілки влади у державі. І останнє: статус депутата місцевої ради має бути з високим рівнем відповідальності і без партійної приналежності.
Сергій Болотніков, депутат Хмельницької міської ради