Традиційно до Дня Соборності наше місто кличе в гості танцюристів з різних міст України, щоб на сцені Палацу творчості дітей та юнацтва намалювати у танці “Зимові візерунки”. З такою назвою вже 23-й раз проходить щорічний всеукраїнський фестиваль танцю, пам’яті його засновника, видатного хореографа Юрія Гурєєва.
Традиційно до Дня Соборності наше місто кличе в гості танцюристів з різних міст України, щоб на сцені Палацу творчості дітей та юнацтва намалювати у танці “Зимові візерунки”. З такою назвою вже 23-й раз проходить щорічний всеукраїнський фестиваль танцю, пам’яті його засновника, видатного хореографа Юрія Гурєєва.
Незмінними учасниками фестивалю є вихованці народного ансамблю “Подолянчик”, незмінною є і його мета — об’єднати танцювальні колективи з усіх куточків України не лише для обміну мистецькими вміннями, а й для дружнього спілкування. Головною умовою “Зимових візерунків” є демонстрація на сцені хореографічного мистецтва, притаманного тому регіону, звідки самі танцюристи. Тож упродовж трьох фестивальних днів публіка не тільки насолодилася гарними танцями, а й прочитала у них культуру Подільського краю, її представляв “Подолянчик”, та східноукраїнську. Цьогоріч наше місто поріднилося у танці з харків’янами — народним танцювальним колективом “Щасливе дитинство”. Це танцювальне об’єднання існує вже майже 50 років, його вихованці неодноразово ставали лауреатами багатьох всеукраїнських конкурсів.
Гості зі сходу України приїхали до нас з номерами не просто цікавими, а високопрофесійними. Один із них, котрий запав і в душу, і в серце, привабив публіку різного віку, — “Подарунок господарям лісу”. Ця танцювальна композиція — своєрідний мюзикл. Якщо прихильники “Зимових візерунків” звикли бачити на сцені лише танцюристів, то харків’яни продемонстрували повне сценічне обмундирування — тут тобі і танці, і співи, і декорації… Зустрічним танцювальним привітом “Щасливому дитинству” від “Подолянчика” стала презентація фестивальної пісні, яку написав колись сам Юрій Гурєєв, у новій обробці вона зазвучала з елементами репу, до її виконання приєднався й пісенний колектив Палацу “Злагода”. Готувався номер буквально за тиждень до фестивалю, його повну, досконалу версію побачили лише на концертному виступі.
Щодо танців з фольклорним забарвленням, подільську культуру “Подолянчик” продемонстрував у композиції “Печене порося”. Хоч назва композиції “смачна”, спонукала вона не до трапези, а до танцю. Оплески публіки викликали номери харків’ян “Танець бесарабських циган”, “Вулиця” та “Стрітення”.
Впродовж фестивальних днів Палац творчості кипів від танців та оплесків. Серйознішим став заключний етап 23 січня. Окрім хореографії, пісень та віршів, було представлено й документальний фільм про Соборність України, до створення якого долучилося й представництво Народного Дому “Просвіти”, у якому можна побачити й самого Юрія Гурєєва. Навіть танці останнього дня “Зимових візерунків” посерйознішали, до прикладу, була представлена композиція про захисників Вітчизни.
Привітав із проведенням 23-го фестивалю усіх його гостей та учасників міський голова Сергій Мельник, вручивши колективам відзнаки та подарунки. До вітальних слів долучилися й начальник міського управління культури і туризму Альбін Тарчевський, директорка Палацу творчості дітей та юнацтва Марина Пилипак.
Не сумували танцюристи й після сценічних виступів, адже потім їх чекав вогник дружби, де всі могли поспілкуватися досхочу. “Цьогоріч ми прийняли 40 приїжджих діток, яких розселили по сім’ях вихованців “Подолянчика”. Ще задовго до зустрічі на конкурсі діти перезнайомилися в Інтернеті. Тож хмельничани вже добре знали, кого приймають на гостину”, — розповідає незмінна ведуча фестивалю та одна з його організаторів Лариса Гурєєва.
Ірина САЛІЙ