Гоголівський “Вій” приїхав до обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Старицького з Москви. Постановку українського класика, але переграну майже до невпізнанності, продемонстрував хмельничанам московський Незалежний театр.
Чи хто колись міг подумати, що гоголівський класичний твір з елементами містики перетвориться на справжній фарс про кохання чоловіків нетрадиційної орієнтації?!
Гоголівський “Вій” приїхав до обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Старицького з Москви. Постановку українського класика, але переграну майже до невпізнанності, продемонстрував хмельничанам московський Незалежний театр.
Чи хто колись міг подумати, що гоголівський класичний твір з елементами містики перетвориться на справжній фарс про кохання чоловіків нетрадиційної орієнтації?!
Козака змушує стерегти мертву панночку її батько. До перших півнів сидить головний герой щоночі біля “дівчини”. Виявляється, мертва панночка — чоловік. Після заходу сонця відома гоголівська відьмочка перетворюється на блудливого представника секс-меншин. І якщо в українського класика сцена пробудження панянки з домовини викликає страх, то росіяни примусили зал посміятися від душі. Кремезна героїня — чоловік у прозорій сукні і шкіряній білизні залицяється до сполоханого козака, натякає на плотське кохання. Але цьому постійно не дає здійснитися ранковий спів півня. Гоголівську панночку по-сучасному зіграв відомий російський актор Евгеній Сокольченко. У відвертих сценах стриптизу улюбленець публіки всього пострадянського простору відкрив себе у новому амплуа. Чи сподобалося воно хмельничанам? — не всім однозначно, але більшість публіки у залі визнала сатиричний хист у сучасній обгортці Евгенія Сокольченка. “Я не такий, дівчата”, — зізнався актор, звертаючись до залу після закінчення вистави.
Вія у виставі, який виявився зовсім не страшним, зіграв російський актор Олександр Жарков.
Головного героя козака, який дещо нагадує Івана-дурника з російських казок, відтворив талановитий молодий російський актор Олександр Головін. Україна добре пам’ятає його у головній ролі Макарова з серіалу “Кадети”. Молодий, але вже досвідчений (за плечима у нього театральне дитинство у кіножурналі “Єралаш”, до десятка головних ролей у фільмах), почувався не менш упевнено, ніж колеги по спектаклю, зрілі актори. Вже сама харизма актора привертала увагу до сцени, а коли він почав ще й вдавати молодика під кайфом, танцюючи, — сцена світилася його талантом. Певно, задумкою режисера вистави Дмитра Рачковського стала пропаганда молодого акторського покоління Росії, вже на рекламних афішах вистави обличчя Головіна було центровим. І недаремно режисер поставив ставку саме на Сашка, 22-річний юнак таки талановитий, бо легко перевтілюється і в драматичні ролі (згадаймо фільм “Наволоч”), і в щирі образи комедій.
У Хмельницькому Сашко продемонстрував себе в ролі пластичного комедіанта. Треба відзначити його талант до сценічної хореографії. Більше половини глядачів — дівчата, які прийшли саме на нього: свого улюбленого актора. Щоправда, роздати автографи Сашко не встиг, одразу після закінчення вистави покинув театр через чорний вхід, біля якого ще довго чатували прихильниці з букетами.
Але повернемося до вистави: головним у постановці було висміяно тих, хто, віддаючи данину “моді”, сліпо ведеться на згубні провокації, бруд, — починає вживати наркотики (головного героя до цього змушують односельці-“панночки”), веде розпусний спосіб життя.
Символічним було і порівняння двох епох — часів життя Гоголя та сучасності. Як і колись існували (горілка, різноманітні дурмани), так і тепер — наркотики, той же алкоголь. Все це висміюється у виставі.
І ще один цікавий моментик: головний герой, мандруючи, потрапляє до українського села “Великие лохи”. Ріже вуха така переміна назви гоголівської батьківської землі. Чи це свідомий кпин усьому українському, чи спосіб просто розсмішити публіку сучасним сленгом — невідомо.
Але в цілому гості-росіяни потішили хмельницьку публіку напередодні новорічних свят виставою у стилі Сomedy club.
Ірина САЛІЙ