Своєрідним посібником про катастрофу на ЧАЕС став фільм бельгійського режисера Алана де Але “Сталкер”, створений на основі популярної комп’ютерної гри.
Своєрідним посібником про катастрофу на ЧАЕС став фільм бельгійського режисера Алана де Але “Сталкер”, створений на основі популярної комп’ютерної гри. Його мета — показати катастрофу очима юнаків та дівчат, так званих “дітей Чорнобиля”, котрі народилися після аварії на ЧАЕС, чиї батьки були ліквідаторами найбільшої катастрофи XX століття. Презентація цього фільму для хмельницьких школярів відбулася в музеї історії міста. Звернувшись до юнаків та дівчат, директор музею Ігор Западенко зазначив: “Наслідки Чорнобильської катастрофи далися взнаки усій Європі, в її ліквідації брала участь уся Україна, у тому числі хмельничани — пожежники, військові, працівники різних установ. Крім того, наше місто під час виселення людей з небезпечної зони прийняло багатьох переселенців, у нас є будинки, повністю заселені чорнобильцями, їхніми дітьми. Тому презентацію фільму на основі комп’ютерної гри ми вирішили провести саме в музеї історії міста”.
Найголовнішу думку фільму висловив один із його героїв — працівник атомної електростанції: “Є комп’ютерна гра, є життя. Гра справляє досить сильне враження, у житті все набагато страшніше, адже в реальності ви не натиснете кнопку, щоб зберегтися чи переграти. Це потрібно пов’язувати не тільки з чорнобильською катастрофою, а й з безпекою сучасного життя”.
Презентований у музеї фільм “Сталкер”, який тривав до години, — комбінація свідчень ліквідаторів Чорнобильської АЕС, світових вчених, котрі шукають шляхи зменшення впливу радіації на людей, працюють над проектом надійного захисного саркофага над реактором. Щоб привернути до проблеми Чорнобиля увагу молоді, героями фільму стають юнаки та дівчата, вони розповідають про своє бачення чорнобильського лиха. Сміливці самотужки досліджують небезпечну зону, знімають покинуту радіаційну пустелю на відео, в той час, коли професійні дослідники говорять, що хоч у небезпечній зоні досі росте трава, живуть тварини, кожен камінчик там просякнутий радіацією, і мандрувати Чорнобилем досі смертельно небезпечно! Останнє і є головною думкою, а точніше закликом усім несвідомим сміливцям, котрі нині прагнуть відвідати Чорнобиль.
…“Що ви знаєте про Чорнобильську катастрофу?” — з таким запитанням звернулися представники преси до присутніх на презентації школярів. Кожен з них відповів, що чув про це у школі, вдома, але конкретних фактів про неї так ніхто чи то через сором’язливість, чи через не-обізнаність розповісти не наважився. Тому й потрібні нині такі фільми, як презентований “Сталкер”, щоб просвітити молодь про те, що таке Чорнобиль насправді і який страшний його вплив на людей і досі.
У радянські часи теж був створений фільм під назвою “Сталкер” за мотивами братів Стругацьких режисера Андрія Тарковського. “Там мова нібито йде абсолютно про інше, але атмосфера тієї спустошеної території, непередбачуваності схожа до того, що відбувалося після чорнобильської катастрофи. Андрій Турковський наче передбачив своїм фільмом майбутнє”, — каже Ігор Западенко.
Подібні кінопокази фільму “Сталкер” днями відбулися в усій Україні.
Ірина САЛІЙ