У “Галереї на Проскурівській” минулого четверга відбулося відкриття персональної виставки художника Миколи Панасюка. Жага до малювання, підкріплена професійними знаннями, активне життя художника залишили слід на незчисленній кількості створених ним робіт. У представленому творчому доробку художника — твори різних мистецьких видів.
У “Галереї на Проскурівській” минулого четверга відбулося відкриття персональної виставки художника Миколи Панасюка. Жага до малювання, підкріплена професійними знаннями, активне життя художника залишили слід на незчисленній кількості створених ним робіт. У представленому творчому доробку художника — твори різних мистецьких видів.
Найулюбленішою для митця стала станкова графіка. Особливе місце у його творчості належить древнім кам’янецьким фортецям, архітектура передана традиційно чорно-білими тонами та графікою в кольорі. Саме графіка кольорового Кам’янця-Подільського — улюблена робота автора з представлених на виставці.
Творчість Миколи Панасюка — кольористі офорти, плакати різної тематики, але однакового мистецького хисту. Серед насиченості авторських експонатів, представлених на виставці у галереї, можна розгубитися, важко визначити й авторський почерк, адже він у кожній роботі інший.
Його ілюстрації прикрашають не лише стіни галерей, а й сторінки книг: нині їх до двадцяти друкованих видань. Зокрема його роботи доповнили книгу Любові Дяченко та Галини Юркової “Легенди Кам’янця на Поділлі”. Із серії портретів в офорті виділяються роботи “Не забудьте”, “Поет і Батькіщина”. Чимало робіт він створив за мотивами українських народних пісень: “Несе Галя воду”, “Грицю, Грицю…”. Патріотичність у мистецтві Миколи Панасюка — це і його мальовані портрети корифеїв української літератури Тараса Шеченка, Миколи Гоголя, з трепетом виконані пейзажі різних куточків України.
Багата творчість того, у кого доля багата. Народився художник 22 вересня 1948 року у селі Олексіївці Кіровоградської області. Малювати почав з дитинства, вдивляючись у мамині візерунки, які вона вимальовувала для майбутніх гаптованих килимів. Жага до малювання привела його до Одеського художнього училища. Після його закінчення поїхав у мальовниче Закарпаття, де з натхненням писав твір “Вічні гори”. Саме там з’явилася і серія його робіт “З любов’ю до гір”. Романтик у душі, підкоряючись мандрівній долі, переселився на Поділля. Працював викладачем у Старокостянтинівській дитячій художній школі. Цей період життя Микола Панасюк згадує з особливим трепетом.
Жага до більших професійних знань привела його у Харківський художньо-промисловий інститут, після закінчення якого переїхав у Чебоксари, де працював старшим викладачем на художньо-графічному факультеті педагогічного інституту імені Яковлєва.
Нині Микола Панасюк виставляється на різних всеукраїнських та міжнародних виставках. У 1995-ому у Торонто (Канада) митець здобув другу премію за роботу “Водне царство”, а у 1992 році Миколу Панасюка прийняли до спілки художників Росії.
Після тривалих подорожей світом у 1995 році митець повернувся на Батьківщину. У 2003 році став членом Національної спілки художників України.
З відкриттям чергової виставки Миколу Івановича прийшли привітати друзі, колеги, серед яких директор художнього салону “Гончар” Леонід Коваленко та художник-емальєр Іван Юрков.
Наш кор.
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО