До недавнього часу мікрорайон Ракове був своєрідним містом у місті. Тут жили, в основному, військовослужбовці, тож і житло, і вся інфраструктура належали (і до цього часу належать) військовому відомству — Міністерству оборони України. За 20 останніх років у мікрорайоні змінився склад населення: через розформування частин більше стало людей цивільних, а от проблем, як виявилось під час останнього виїзного прийому, який проводила заступник Хмельницького міського голови Ірина Ковальчук, нагромадилось дуже багато.
До недавнього часу мікрорайон Ракове був своєрідним містом у місті. Тут жили, в основному, військовослужбовці, тож і житло, і вся інфраструктура належали (і до цього часу належать) військовому відомству — Міністерству оборони України. За 20 останніх років у мікрорайоні змінився склад населення: через розформування частин більше стало людей цивільних, а от проблем, як виявилось під час останнього виїзного прийому, який проводила заступник Хмельницького міського голови Ірина Ковальчук, нагромадилось дуже багато.
Прийом громадян проходив у кабінеті начальника будинкоуправління №2 Юрія Бучковського. Першими прийшли мешканці будинку №15 на вулиці Попова. Вони емоційно розповідали про те, що в підвалі їх п’ятиповерхівки протікають труби і стійкий сморід стоїть навіть у під’їзді. На ці факти начальник будинкоуправління мав свій контраргумент: “Каналізація — не сміттєпровід”, пояснивши, що під час кожного ремонту працівники витягують з каналізаційних труб різні предмети, яким місце на сміттєзвалищі. “У наших мешканців дуже низька культура і вони не можуть зрозуміти, що шкодять, насамперед, собі та своїм сусідам”, — аргументував керівник. А мешканці доводили своє і вимагали провести якісний ремонт: “Будинку майже 40 років. Труби старі й проривають…” У ході розмови дійшли згоди, що депутат міськради Віктор Паламарчук, який також брав участь у виїзному прийомі, надасть для вирішення конкретної проблеми трактор, а будинкоуправління — своїх спеціалістів.
Колективно на прийомі побували представники будинку №2 на вулиці Ціолковського. Їх проблема полягає в тому, що під час дощів вода заходить у під’їзд, спричиняючи незручності. Всі попередні заходи, що вживались будинкоуправлінням, ніякого ефекту не мали. “Треба визначити перелік робіт і скласти кошторис, — радить Ірина Іванівна. — Спеціалісти повинні сказати, що в даному випадку треба зробити та які на це потрібні матеріали”.
“Дах нашого будинку протікає. Я живу на дев’ятому поверсі і страждаю найбільше, — обурюється одна із жительок будинку №1 на вулиці Довженка. — Торік дала власних 400 гривень, аби зробили ремонт добре. А воно як текло, так і тече. Я не маю боргів, а тому законно вимагаю зробили ремонт даху. Допоможіть, Ірино Іванівно…”
З аналогічною проблемою звернулись до влади міста жителі будинку №184, що на Чорновола. “Дахи — наша велика проблема, — коментує ситуацію начальник будинкоуправління Юрій Бучковський. — Коштів, що надходять від сплати комунальних послуг, катастрофічно не вистачає навіть на дрібні поточні ремонти, не кажучи вже про капітальні. Латаємо, як можемо. Могли б, звичайно, зробити дещо більше, якби населення вчасно і повною мірою розраховувалося за надані послуги. Маємо на цей час майже мільйон гривень боргу…”
З вулиці Майборського, 2 скаржилися на те, що в сьомому під’їзді є проблеми з подачею води і тепла. Мешканці підозрюють, що проблеми виникли після втручання в системи опалення конкретних мешканців, які робили в своїх квартирах реконструкцію. “Перевірити це не можемо, бо в свої квартири власники не пускають, — скаржилися люди. Просимо допомоги влади…”
Вочевидь, раківчани стали заручниками непростої ситуації. Інфраструктура мікрорайону стара, потребує серйозного втручання. Коштів військове відомство на це не виділяє і в ближчій перспективі змін на краще не передбачається. Що ж робити людям? Як отримати повноцінний набір послуг за своєчасну плату? Як підказує реальність, мешканці багатоповерхівок Ракового досі не готові стати господарями своїх осель, давно, між іншим, приватизованих. Тим часом, вік комунальних чи відомчих ЖЕКів — досить короткий. Бо держава, зокрема і наш Хмельницький, йде в напрямку створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків — ОСББ. “Я б радила, — сказала під час зустрічі з раківчанами Ірина Ковальчук, — вибрати спочатку старших будинку. Вони могли б бути містком у зв’язках будинкоуправління, влади міста і мешканців. Місто завжди йде назустріч людським проблемам, якщо мешканці братимуть участь у співфінансуванні. Спільно легше долати проблеми. Зрештою, дах, це — не проблема мешканців лише останніх поверхів. Адже ті, хто приватизував чи придбав житло, є власниками не лише своїх квартир, а й нежитлових приміщень, місць загального користування — сходового майданчика, ліфта, під’їзду, клумби… Треба усвідомити, що кожен власник квартири — це господар багатоповерхівки, який має дбати про житло, як про власне здоров’я. Мова йде про належне утримання та використання спільного неподільного та загального майна. Зокрема, тих же дахів. Ми рекомендуємо ОСББ — самостійну юридичну особу, яка може бути створена в окремому будинку будь-якої форми власності…”
Вікторія СТАНДРІЙЧУК