Посміхнутися на всі 32 можна було на виставці маріупольського фотохудожника члена НСФХУ Миколи Заварики, відкриття якої відбулося 20 жовтня у музеї-студії фотомистецтва.
Посміхнутися на всі 32 можна було на виставці маріупольського фотохудожника члена НСФХУ Миколи Заварики, відкриття якої відбулося 20 жовтня у музеї-студії фотомистецтва.
Кожна світлина — неординарна, з гумористичним підтекстом. Увесь калейдоскоп експонованої творчості дещо схожий на казку, адже на світлинах то кози бігають по деревах, то риби цілуються, то аборигени посміхаються. “Дуже люблю подорожувати! Серед країн, які бачив, найбільше подобається Папуа Нова Гвінея, там люди — найчесніші. Вони, як діти, не здатні шкодити, якщо і з’їдять тебе, то зроблять це від щирого серця, — каже фотограф. — Формат моєї виставки не надто серйозний, не хочу переобтяжувати своїми внутрішніми переживаннями, хочеться подарувати трішки оптимізму, показати, що Земля наша ще крутиться, ми її ще не зовсім вбили”.
“Вітер мандрів”, а саме так називається експонована колекція світлин, навіяв відвідувачам музею-студії фотомистецтва справді приємні враження подорожного. Веселість світлин підкріплювали авторські коментарі до них, на кшталт “Відбувалася міжнародна конференція, я на неї не пішов, — пішов рибалити. Закинув вудку — клює…”.
Індонезія, Малайзія, Марокко, Україна… — країни, у яких зловив неповторні миті Микола Заварика.
Деякі світлини автора вражали двозначністю, наприклад, верблюди у каравані відзняті так, що спершу вони здаються схожими на слонів з хоботами, заплутаного у рифи морського коника теж відразу не побачиш, риба-кит схожа на вертоліт, а медузи — на літаючі тарілки і балерин. Отакий мистецький сумбур, підкріплений почуттям гумору, — слід “Вітру мандрів” Миколи Заварики.
З гумором представив фотограф і деякі біографічні дані: “На питання “Хто я?” відповім, що Азм єсть православна людина, за вчинками — великий грішник. За роком народження — Вогненний Кінь, за гороскопом — Терези, вітання з Днем народження приймаю зазвичай 16 жовтня… Любов до фотографії батько прищепив з дитинства. Але серйозно захопився нею шість років тому, коли, займаючись дайвінгом, відчув, що не вистачає епітетів, щоб описати красу підводних красот. Ось тоді і вирішив показати всю чарівність і унікальність світу через фотографії і вперше потягнув фотокамеру під воду. Тепер не розлучаюся з нею і на суші”.
З гарним творчим доробком привітала фотографа керуюча справами міськвиконкому Людмила Черевченко.
У рамках заходу також відбулося нагородження переможців фотоконкурсу до Дня міста “Хмельницький крізь об’єктив” у номінації “Приз глядацьких симпатій”. Пам’ятну нагороду від міського управління культури і туризму отримав Сергій Зисько.
Наш кор.