19 серпня — давнє народне свято Другий або Яблучний спас. У церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. Цього дня святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
19 серпня — давнє народне свято Другий або Яблучний спас. У церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. Цього дня святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого спаса селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після служби в церкві родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблучним вином — “щоб садовина родила”.
Триває двотижневий спаський піст, який почався на Маковія. Відтоді починалися й проводи літа. Замовкають птахи — не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, збираються у вирій ластівки. “Ластівка весну починає, осінь накликає”, — каже народна приказка. “Відцвітають рози, падають холодні роси” — вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша сівба озимих…
Перед Яблучним спасом селяни завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня — Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в ґрунті цибуля та часник можуть вимокнути.
І якщо “з Першого спаса — холодні роси”, то з Другого спаса в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: “Прийшов Спас — тримай рукавиці про запас!” Якщо на Спаса сухий день, то це — передвістя сухої осені, мокрий — мокрої, а ясний — суворої зими.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція — відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій візит мерців у світ живих у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на страсний четвер, на Зелені свята і на Спаса.