Іван Іов — за життя і по смерті відомий український поет, був членом Національної спілки письменників України, автор багатьох поетичних збірок, один із основоположників сучасної візуальної поезії. Наша розмова з дружиною поета Іова Валентиною Омелянівною, яка веде уроки-лекції для освітян, завідує науково-методичним центром обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Іван Іов — за життя і по смерті відомий український поет, був членом Національної спілки письменників України, автор багатьох поетичних збірок, один із основоположників сучасної візуальної поезії. Наша розмова з дружиною поета Іова Валентиною Омелянівною, яка веде уроки-лекції для освітян, завідує науково-методичним центром обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
— Валентино Омелянівно, ваш чоловік, поет Іван Іов був серед тих перших патріотів на Хмельниччині, хто цементував фундамент незалежності України. Пан Іов відвідав Канаду з власною книгою “Періодична система слів”, мені довелося бути з ним разом у складі творчої делегації. Якими спогадами, враженнями ділився з вами, наскільки він був захоплений цією країною? Що написав Іван Павлович після поїздки у країну кленового листа, яка одна з перших підтримала нашу незалежність?
— Це була його друга поїздка за кордон. Першу здійснив у Велику Британію. Йому було цікаво пізнати спосіб життя корінних англійців й емігрантів. Тоді, як відомо, він “відбився” від групи, а навзамін побачив Велику Британію немовби з дна. А знизу видніше, що там зверху діється.
На поїздку в Канаду він покладав дуже великі надії, тому що їхав на міжнародну конференцію, де збиралися письменники авангардового напрямку. Іван Павлович думав, що з того спілкування він чимало почерпне. І справді, ця країна його дуже вразила. Насамперед контрастами — природними і соціальними, освітніми, культурними… Свою “Періодичну систему слів” він там реалізував сповна: абсолютно весь тираж цієї збірки забрав у Канаду, залишивши тут лише 25 примірників…
— Мені також подарував одну з дарчим підписом.
— Після приїзду з Канади я запитала: а гроші де? А він відповідає: “Не прийнято там продавати презентовані книги: якщо ти привозиш книжку, то віддаєш її у бібліотеку”. І “Періодична система слів” опинилася в бібліотеці Альбертівського університету в Едмонтоні — в одному з найбільших університетів світу, що в провінції Альберта.
Ця книга отримала високу оцінку, як поезія авангардового стилю. Іванові пропонували там залишитися і читати курс авангардової поезії в Інституті україністики Альбертівського університету. Коли я запитала, чому він не залишився, Іван сказав: “Ти хочеш, щоби я онімів?” Я не зрозуміла: “Як онімів? Там же велика українська діаспора. Ти там зустрічався з цікавими людьми, академіками…” — “Це все розмови. Насправді вони чекають вливання свіжої крові, свіжих ідей. Я через свою книжку дав отого свіжого кисню і вони раді від цього”.
Цією книгою, яка потім потрапила у США, багато академіків захоплювались. Тетяна Назаренко, доктор філологічних наук, яка тривалий час працювала у Канаді, а потім у США, у своїй “Антології візуальної поезії” чимало сторінок присвятила якраз візуальній поезії Іова, яку перекладено англійською мовою. Вчені захищали на цій книзі докторські дисертації, дипломні, магістерські роботи. Мій чоловік про це знав і на те відповідав: “Я творю тло, щоб науковці працювали на ньому — моєму поетичному тлі, на моїх пошуках”.
— Як часто тепер видаються твори Івана Іова?
— Нині абсолютно не видають його книг. Життя вельми прагматичне, ми гонимося за тим, щоби нас назвали цивілізованими українцями, але не розуміємо, що цивілізованість проявляться, насамперед, у духовно-культурній сфері нашого життя.
Ми знаємо, що європейські держави проголосили політику культурницького плюралізму. Вони вважають, що народ має зберігати свою аутентичність, культуру, мову. А хто, як не письменники, дають народу цей скарб прямо у руки. Колись Іван писав ще за радянських часів:
Табу на правду
І табу на бунт,
І голову стискаєш, як в лещатах.
Не страшно, що попадем під табу,
А страшно, що за ним біжать лошата.
Зараз знято табу на правду і на бунт, але за ким біжить молоде покоління, хто буде вожаком, за який обрій поверне молодь — це величезна відповідальність кожного з нас.
— Іван Іов залишив невичерпну скарбницю літературної творчості, яка ще вся не опублікована. Плануєте її видати?
— Відкрито обласний літературний фонд імені Івана Іова, я є головою його наглядової ради. Абсолютно все передала обласній організації Національної спілки письменників України, якою опікується її голова Василь Горбатюк. Я думаю, що саме НСПУ зробить усе можливе, щоб видати вибрані твори Івана Іова.
Усе своє творче життя він шукав себе і, можливо, найпереконливіше знайшов якраз у “Періодичній системі слів”, яку відомий поет Іван Драч назвав “Вічністю живемо”.
Розмовляв Іван Козельський
На знімках: дружина Валентина Омелянівна; Іван Іов (зліва) і Анатолій Ненцінський на полі Пилявецької битви.
Фото автора