Духовне очищення, наближення до Бога для кожної віруючої людини є найвищим благом, яке приносить радість та спокій. З давніх-давен віряни здійснювали паломництво до найбільших святинь, аби там покаятись та попросити у святих заступництва та очистити душу. Так, щороку тисячі паломників їдуть і йдуть пішки до Зарваниці, де протягом двох днів відбувається Всеукраїнська проща.
Духовне очищення, наближення до Бога для кожної віруючої людини є найвищим благом, яке приносить радість та спокій. З давніх-давен віряни здійснювали паломництво до найбільших святинь, аби там покаятись та попросити у святих заступництва та очистити душу. Так, щороку тисячі паломників їдуть і йдуть пішки до Зарваниці, де протягом двох днів відбувається Всеукраїнська проща.
Зарваниця — село, розташоване на заході Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване воно серед неймовірної краси природи, над річкою Стрипою, оповите лісовою короною. За народними переказами, Зарваниця є місцем особливої Божої ласки, адже саме тут колись монахові, який тікав із охопленого турецькою навалою Києва, явилась Божа Мати. На місці її появи утворилось джерело з цілющою водою, біля якого монах збудував каплицю та розмістив там ікону Пресвятої Богородиці. З тих часів прочани звідусіль прибувають до Зарваниці, аби поклонитися святині та набрати цілющої води. Нині Зарваниця внесена до переліку 15 найбільших святинь католицького світу.
Минулими вихідними Зарваницька проща зібрала до 130 тисяч вірян з усіх куточків України та з-за кордону. Цьогоріч у спільній молитві взяли участь глава Української греко-католицької церкви Блаженніший патріарх Святослав, єпископи, духовенство, колишній президент України Віктор Ющенко, представники Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Вінницької, Чернівецької облдержадміністрацій, міський голова Тернополя та інші посадовці, політики.
Найвірніші прочани за тиждень, а хтось і раніше вирушили пішим походом до Зарваниці. Хмельницькі віряни паломницькою колоною також прибули до місця прощі. З хоровим співом, церковною атрибутикою, у вишиванках люди пройшли центральною вулицею села до головного собору. Усміхнені обличчя вірян, радість у їхніх очах, незважаючи на те, що здолали десятки, а подекуди й сотні кілометрів, стали ознакою великої духовної місії, здійсненої заради духовного просвітлення та очищення. Варто зауважити, що серед відвідувачів прощі найбільше молоді.
Стомлені важкою дорогою та палючим сонцем прочани розташовували свої намети поблизу релігійних споруд, відпочивали просто неба, хоча програма прощі була настільки насиченою, що й відпочивати особливо було ніколи. Протягом двох днів відвідувачі могли послухати численні літургії та молебні у зарваницьких храмах. Прочани могли пройти стрімкий шлях вгору до монастирської церкви Різдва Пресвятої Богородиці, через символічну Хресну дорогу, якою колись Ісус Христос йшов на Голгофу, де розташовано чотирнадцять зупинок, помолитись та уявити тяготи й страждання Спасителя. Нагорі біля церкви віряни могли посповідатись.
У суботу ввечері колоною із запаленими свічками у руках під супровід церковного співу люди рушили від церкви Пресвятої Трійці до головного собору. Незвичайне видовище, що захоплює дух, очищує помисли та підносить почуття… У сяйві свічок на площі біля собору Блаженніший патріарх Святослав відправив молебень, після чого біля цілющого джерела Святої Анни була освячена вода, за якою ще вночі люди ставали у черги. На Співочому полі відбувся духовний концерт, проводились також нічні чування. У своєму виступі Блаженніший Святослав закликав прочан бути вірними слову Божому: “Хто слухає голосу Божого, той може “вийти з гробів”, увійти у сім’ю народів, стати цивілізованою особою і нацією, а відтак відчути себе сином і донькою Божими”.
Не оминув увагою він і проблему української розмежованості за політичними, ідеологічними або іншими розбіжностями: “Нерідко чуємо заклики до ненависті, агресії, протистояння, до розподілу. Українця хочуть протиставити українцеві, один куточок нашої землі — іншому. Але немає такого українського народу, що в нього є дві історичні пам’яті, два етноси, дві нації. Ми Єдині!” — наголосив патріарх.
У неділю на площі перед головним собором правились утрені та літургії, також освячувались вода і церковна атрибутика.
Протягом двох днів центральна вулиця села перетворилася на величезний ярмарок, де за порівняно невеликі гроші можна було придбати різноманітну церковну продукцію, сувеніри, подарунки та атрибути українського національного строю.
Всекраїнська проща до Зарваниці для кожного щирого прочанина стала перепрошенням Бога за гріхи, душевним очищенням та просвітленням.
Ганна Пасічник