Швидкість, болотяне бездоріжжя та адреналін — ось, що вже два роки незмінно єднає любителів екстриму та нестримного драйву — хмельницький клуб позашляховиків “Братья славяне” відсвяткував 9 липня свою другу річницю.
Швидкість, болотяне бездоріжжя та адреналін — ось, що вже два роки незмінно єднає любителів екстриму та нестримного драйву — хмельницький клуб позашляховиків “Братья славяне” відсвяткував 9 липня свою другу річницю.
На дійство зібралося чимало автоприхильників, приєдналися також друзі з вінницького й тернопільського клубів. Минулого року учасники влаштували автопробіг під зеленими прапорами з символікою клубу дорогами нашого міста з метою донести хмельничанам інформацію про своє існування. Далі — виїзд на бездоріжжя. Цього ж року його члени виявили бажання одразу виїхати на заміський маршрут у район Меджибожа, адже сама природа до дня народження підготувала щедрий подарунок: наслідком дощів стала багнюка, яка створює непрохідні умови, з якими виникає ще більший азарт боротися.
Кількість учасників клубу годі й злічити, адже, як зізналися самі засновники, до їх команди щодня приєднуються нові члени. Серед них — чоловіки найрізноманітніших професій та вікових категорій: приватні підприємці, працівники банків, охоронці, лікарі, навіть школярі… Кожен у житті має своє покликання, а участь у клубі для них — захоплення, активний відпочинок, альтернатива випиванням і проведенню часу в нічних закладах. Від цього більшість уже втомилася.
Віталій Марков, співзасновник, 49 років, розповідає: “Теоретично клуб був заснований у 2009 році трьома автолюбителями. Тоді ми керувались ідеєю об’єднати власників позашляховиків виробництва країн СНД у неофіційний клуб і займатись офроадом. Люди, зважаючи на фізичні й матеріальні можливості, приєднуються до нас, тому в команді є учасники, які володіють автомобілями закордонного виробництва. Є й ті, хто, тільки дізнавшись про існування нашого клубу, купили собі УАЗ. Джиперський рух — це постійна робота. Ми тюнінгуємо свої автівки, виїжджаємо на розвалини, а далі всі вихідні присвячуємо ремонту. Отримуєш масу адреналіну та спілкування з однодумцями, пізнаєш взаємодопомогу й виручку. І це захоплює людей”.
Андрій Шевчук, співзасновник, 36 років, додає: “Ідея нашого клубу — не просто здійснити виїзд на бездоріжжя. Основну роботу проводимо в гаражах, готуючи автівки. Тут має місце процес постійної модернізації, а це, звичайно, задоволення не з дешевих. Все ж основні члени клубу сьогодні на святі не присутні саме з причини ремонту машин, адже все одразу зробити неможливо. Робота дуже копітка й займає багато часу.
Нам приємно, що членами клубу є навіть підлітки, адже подібне заняття викликає у них азарт. Діти завжди під наглядом, а з огляду на теперішнє суспільство — культурно й розумно зайняті. Виїжджають лише зі старшими і, звичайно, після підписання договорів між батьками й клубом щодо відповідальності”.
“Братья славяне” себе майже не рекламують. Про них знають з всеукраїнського форуму джиперів, на якому хмельничани мають свій розділ. Між клубами з різних міст суперництва не існує, основа, кажуть чоловіки, у взаємодопомозі. “Ми завжди витягнемо того, хто зламався”, — запевняють учасники клубу. Суть змагань — прийти за часом першими, заплющивши очі на будь-які перешкоди. Але у джиперів не прийнято кидати людину посеред лісу, якщо автомобіль не в стані продовжити рух.
Нещодавно “Братья славяне” побувати на дні народження житомирського клубу, що на їх сленгові звучить як “дружня покатушка”. Найактивніші учасники клубу брали участь у травневій загальноукраїнській експедиції “Карпатський кордон” — культовому заході джиперів. Наразі це єдина участь хмельницьких автолюбителів у заходах все-українського масштабу. Разом із цим колектив активно втілює в життя плани потрапити й на змагання.
Яка ж думка самих фанатів бездоріжжя щодо участі в клубі водіїв позашляховиків? Що це для них: основне заняття, хобі, азарт?
Вадим Пархолуп, 34 роки, стоматолог: “Для мене все, що пов’язане з клубом, неабияк цікаве. Назву свою участь, швидше за все, хобі або просто відпочинком від роботи й засобом переключити увагу на щось інше. Звичайно ж, не обійтися тут без тяги до автомобілів. До клубу потрапив не так давно. Автівку придбав ще рік тому, але у виїздах це у мене перший сезон. Багато часу витрачаю на підготовку машини. Участь у клубі легко поєдную з роботою та сім’єю, адже це — спосіб провести вихідні культурно”.
Олександр Венгер, 17 років: “Я — наймолодший учасник клубу, а в команді вже півтора року. Запросив до участі однокласник. Мене завжди приваблювали автомобілі, їх тюнінг, тому намагаюсь не пропускати загальні збори кожної п’ятниці. Переживання? Ні, їх у мене немає, адже колектив кожного приймає як рідного. Та й з батьками проблем не виникло, вони, навпаки, мене підтримали, стверджуючи, що краще нехай я займатимусь машинами, аніж буду вештатись без діла. У майбутньому “Братьев славян” полишати не збираюсь, адже це — на все життя”.
Після пробігу святкування “Братья славяне” провели по-сімейному: в дружньому колі смажили шашлик на природі, ділилися досвідом, розповідали про успіхи й невдачі, особисті перемоги й поразки. Команда автолюбителів щиро закликає приєднатися до клубу всіх, кому небайдужа автосправа, хто любить відчувати смак екстриму, звук двигуна та не боїться витягувати своє авто з болота.
Юлія БЕЛКОТ