В українських прикордонних лавах поповнення новобранцями. Майже три сотні тепер уже колишніх вихованців Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького минулої суботи гучно відсвяткували завершення навчання, після якого вони роз’їдуться в різні куточки країни виконувати свій професійний обов’язок.
В українських прикордонних лавах поповнення новобранцями. Майже три сотні тепер уже колишніх вихованців Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького минулої суботи гучно відсвяткували завершення навчання, після якого вони роз’їдуться в різні куточки країни виконувати свій професійний обов’язок.
Субота зустріла 19-й випуск офіцерів навчального закладу похмурим небом і дощем, який протягом усієї святкової процесії не зупинився ні на мить. Вперше за кілька останніх років урочистість відбулася не на центральній площі міста, а на території самої академії, тут, як ніколи, було людно та хвилююче.
Звичайно, винуватці свята, як і годиться, намагалися не виказувати свої переживання. Всі, як один, стрункі та підтягнуті хлопці й дівчата за дві години лінійки встигли змокнути під дощем до ниточки, але трималися гідно, як і личить справжнім військовим. Відбувалася лінійка за всіма традиціями, яких ревно дотримуються протягом багатьох років і самі випускники, й педагогічний колектив академії. Спочатку було поіменно названо кожного з 293 курсантів, які того дня прощалися з навчанням та вступали в самостійне життя. Його вони почали з приємної місії — отримання перших зірочок на погонах. Коли новоспеченим лейтенантам офіційно оголосили про присвоєння перших у їх житті військових звань, настав хвилюючий момент — колективне виконання державного гімну, який лунав, наче клятва вірної і гідної служби Батьківщині.
Не менш цікавим було виконання ще одного обов’язкового ритуалу випускного дійства прикордонників — обсипання копійками, якому передували потужні залпи гвинтівок. Закінчилася лінійка колом пошани на площі, після якого молоді лейтенанти приймали вітання від рідних та близьких. Перед тим щиросердечні побажання світлого майбутнього їм зичили офіційні особи — керівництво Державної прикордонної служби України, місцевої влади, своєї альма-матер та інші почесні гості.
Ближче до вечора, коли дощ трохи вщух, хмельничани могли спостерігати за ще однією випускною традицією офіцерів — катанням містом на автівках, яке супроводжувалося вигуками, звуками клаксонів, піснями тощо. Так вони намагалися розділити свою радість із усіма городянами, які по-різному реагували на аж занадто гучний вияв бурхливих емоцій.
Ольга Олександрова