Офіційна статистика засвідчує певні позитивні зрушення у віт-чизняній економіці. Хоча вони поки що досить скромні порівняно з ситуацією найгіршого кризового періоду, реальний оптимізм уже не виглядає примарним. Але щоб цей оптимізм набув конкретних форм сьогодення, потрібні вагомі кроки, насамперед для підтримки та подальшого розвит-ку реального сектора економіки — промисловості. Стосується це як державного рівня, так і всіх зацікавлених та причетних до цього сторін на місцях. Саме ці проблемні питання були у центрі уваги розширеного спільного засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців та Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області. Йшлося про співпрацю промислового директору з обласною владою, відомчими структурами та іншими установами на території краю.
Офіційна статистика засвідчує певні позитивні зрушення у віт-чизняній економіці. Хоча вони поки що досить скромні порівняно з ситуацією найгіршого кризового періоду, реальний оптимізм уже не виглядає примарним. Але щоб цей оптимізм набув конкретних форм сьогодення, потрібні вагомі кроки, насамперед для підтримки та подальшого розвит-ку реального сектора економіки — промисловості. Стосується це як державного рівня, так і всіх зацікавлених та причетних до цього сторін на місцях. Саме ці проблемні питання були у центрі уваги розширеного спільного засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців та Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області. Йшлося про співпрацю промислового директору з обласною владою, відомчими структурами та іншими установами на території краю.
Місце цієї зустрічі — ПАТ “Хмельниччина-Авто” організатори обрали невипадково, адже ситуація на авторинку відображає певним чином стан економіки країни та нашого регіону, рівень благополуччя суспільства. На цьому акцентував голова правління ПАТ “Хмельниччина-Авто” Олексій Підмурняк: “Наше підприємство є лакмусовим папірцем сучасних ринкових умов”. За його інформацією, обсяги продажу автомобілів на підприємстві зменшились останніми роками у п’ять разів. Причому найбільшим попитом нині користуються марки з так званого “бюджетного” ряду: ЗАЗ-ДЕУ, китайського виробництва та інші за ціною, яка не перевищує 100 тисяч гривень. Всі інші престижні моделі стали практично штучним товаром. Однак, незважаючи на це, підприємство утримується на плаву і не збирається чимось поступатися численним конкурентам. Маючи завчасно створені сучасні умови і потужності для ремонту, евакуації та відновлення автівок, досвідчених фахівців з продажу та сервісного обслуговування, власний мотель, підприємство відчуває солідний запас міцності. Його частка на авторинку області залишається незмінною — 30%. Проте проблеми, з якими стикається реальний сектор економіки, не є чужими і для нього.
Що ж найбільше дошкуляє промисловцям і не дозволяє розправити плечі? “Наші підприємства нині змушені орієнтуватися на зовнішні ринки, всі ми є експортерами, а тому проблема відшкодування ПДВ має для нас надзвичайне значення. Без цього відшкодування ми позбуваємось обігових коштів, а без них не можемо ні гідно конкурувати, ні забезпечувати необхідний соціальний рівень”, — стверджує президент ХСПП і ООРХО Іван Дунець. На його переконання, проблеми, пов’язані з податковою службою, митницею, дозвільними структурами, системою підготовки робітничих кадрів тощо, можна і потрібно вирішувати на територіальному рівні, не чекаючи рішень зі столиці. Такої ж думки і його колеги-виробничники.
Характерно, що всі запрошені на засідання керівники чи представники державних органів одностайно виступають за сприяння розвитку реального сектора економіки. Так, Костянтин Циркун, начальник ДПА в області, запевняє у дієвості співпраці податківців з промисловцями. Як свідчення цього, зростання надходжень цього року до бюджетів усіх рівнів на 40%. Зі свого боку фіскальне відомство скоротило кількість перевірок підприємств усіх форм власності на 50%. Як результат, рівень сплати податкових боргів зріс до 70%. Щодо проблеми повернення ПДВ, тут є деякі складнощі. З одного боку, його повнота залежить від фінансових можливостей держави, а з іншого — перешкодою стає утворена система посередництва на вітчизняному ринку, де чимала кількість контрагентів, з якими пов’язані виробничники, не завжди є добросовісними саме у ставленні до декларування ПДВ. Натомість Євгенія Косковецька, керівник ВАТ “Укрелектроапарат” вважає ПДВ “корумпованим податком” і позбавити його цього можна лише зміною законодавства.
У Хмельницькій митниці теж чимало запроваджень, які мають сприяти бізнес-інтересам промислового середовища, але не всі підприємства цим поки що користуються. Проте і в самої митниці є певні проблеми: законодавчо не узгоджені дії з іншими службами у позаробочий час, що нерідко затримує процес розмитнення вантажів, відсутність власної території та приміщень, які доводиться орендувати.
Послуги виробничникам пропонує Хмельницька торгово-промислова палата. Її президент Наталя Белякова розповіла про численні заходи ХТПП щодо залучення інвестицій в область з інших країн та перспективи спів-праці з закордонними фірмами.
Утім зустрічних претензій не уникнув і промисловий директорат. Так, у територіальної державної інспекції праці в області є серйозні зауваження до окремих підприємств щодо виплати заробітної плати своїм працівникам. Між тим контролюючі функції цього відомства з його реорганізацією у Державну інспекцію України з питань праці мають значно розширитися: щодо умов праці, гендерної рівності, працевлаштування іноземців та іншого. Відтак і ХСПП, і ООРХО є над чим відповідно попрацювати.
Що стосується державної влади, то, як зазначив перший заступник голови облдержадміністрації Вадим Гаврішко, на регіональному рівні є всі можливості для реального забезпечення розвитку промисловості, головне, що для цього є спільне розуміння нинішніх проблем і бажання їх усунути — у межах наявних можливостей та повноважень. А вони, як відзначили учасники засідання, є і чималі.
Спільне засідання правлінь ХСПП і ООРХО ухвалило напрацьовану постанову, яка містить відповідні рекомендації та звернення до органів влади та відомчих структур, а також конкретні пропозиції щодо соціального партнерства.
Володимир Разуваєв