Здавалося б, зовсім недавно Віктор Паламарчук взяв на себе обов’язки директора комунального підприємства “Електротранс”, де, м’яко кажучи, вже назріло і це кадрове питання та виникло немало інших виробничих проблем, які, власне, і взявся вирішувати новий керівник. Щоправда, в транспортній галузі він людина не нова, тож перші підсумки його діяльності, на наш погляд, варті уваги і з огляду на те, що і в колективі “Електротрансу” відчули вже позитивні зміни у своїй роботі. І все ж у нашій розмові з Віктором Анатолійовичем ми не могли спершу не поцікавитися мотивацією його рішення про перехід з приватного бізнесу у комунальне підприємство.
Здавалося б, зовсім недавно Віктор Паламарчук взяв на себе обов’язки директора комунального підприємства “Електротранс”, де, м’яко кажучи, вже назріло і це кадрове питання та виникло немало інших виробничих проблем, які, власне, і взявся вирішувати новий керівник. Щоправда, в транспортній галузі він людина не нова, тож перші підсумки його діяльності, на наш погляд, варті уваги і з огляду на те, що і в колективі “Електротрансу” відчули вже позитивні зміни у своїй роботі. І все ж у нашій розмові з Віктором Анатолійовичем ми не могли спершу не поцікавитися мотивацією його рішення про перехід з приватного бізнесу у комунальне підприємство.
— Знаєте, — зауважив він, — давно вже приглядаюся до роботи транспортної галузі міста, а коли вже, як депутат, пробував сформулювати її проблеми, від керівництва міста, а точніше від міського голови Сергія Мельника надійшла пропозиція очолити колектив “Електротрансу”. Особливих вагань при прийнятті цього рішення не було, адже прийшов на цю посаду, як би це пафосно не звучало, щоб реально здійснити тут те, що запланував, довівши не лише собі, що наш “Електротранс”, який є основою громадського транспорту міста, може і повинен запрацювати по-новому і більш ефективно.
— Але не секрет, що нині “Електротранс” має неабиякого конкурента, коли говоримо про приватних перевізників. Зрештою, вам дісталося немало внутрішніх проблем підприємства — виробничих, організаційних, кадрових, зрештою, суто побутових, які тривалий час тут не вирішувалися з багатьох причин.
— Що ж, добре, що міська газета в курсі цих наших проблем. Сподіваюсь, що у колективі, і не лише там вже зрозуміли, що ми не збираємося пасувати перед цими проблемами, хоч їх вирішення, зізнаюся, потребує неабияких зусиль й, що основне, зміни у підходах до їх вирішення, найперше, з боку наших керівників різних рівнів. Адже не може і не повинен на комунальному підприємстві діяти відомий “совковський” принцип: все навколо радянське, все навколо моє, адже комунальна власність, якою ми є, має конкретного господаря — міську громаду. Ті, хто цього не розуміє, покинуть підприємство і тут в мене двох думок немає.
— З чого почали свої реформи, Вікторе Анатолійовичу?
— Якраз з вивчення тих слабких ланок у роботі підприємства, в які оперативно почав втручатися. Вже в перший місяць підприємство закупило 100 коліс для тролейбусів, тож відразу “взули” ті з них, що стояли. Випустили на маршрути свої автобуси, що були чомусь в оренді: з 30 ще донедавна їздили лише десять, а нині на маршрутах уже 18.
— До речі, що скажете про маршрутну політику у місті і чи влаштовує вона нині “Електротранс”?
— Відверто кажучи, не зовсім, адже є тут свої проблеми. До прикладу, чому, скажімо, вигідні маршрути, наприклад, №№21, 51, 2 А нині закріплені за приватними перевізниками? Тут є питання і до науковців з “Львівської політехніки”, які здійснюють моніторинг наших маршрутів, і до нашого управління транспорту, адже “Електротранс”, повторюся, є основою громадського транспорту у місті і зобов’язаний, на відміну від приватних перевізників, закривати всі транспортні проблеми хмельничан. Переконаний, що ми невдовзі вдосконалимо і цей напрямок у нашій спільній роботі, адже, погодьтеся, альтернативи “Електротрансу” у місті немає, чи не так? Зрештою, зверніть увагу, що наше підприємство є стабільним платником податків державі, надходжень у Пенсійний фонд. Нині ж у місті на маршрутах понад 400 приватних автобусів, а від них надходжень у державний і міський бюджети, як ви розумієте, набагато менше.
— Ви сказали і про внутрішні проблеми підприємства. Які з них для вас є пріоритетними нині?
— Точніше буде сказати: які реально можна вирішити вже нині? Так, з 1 травня вирівняли місячний фонд зарплати, який значно збільшили, аби відповідати всім нормативам оплати праці. Вдалося для себе розібратися з усіма партнерами “Електротрансу”, які постачали нам паливно-мастильні матеріали, запчастини, необхідні матеріали, вже задіяли свій автокран, який стояв тривалий час і який почав заробляти для підприємства кошти, запрацював і власний екскаватор. На черзі — поліпшення побутових умов працівників, вдосконалення опалювальної системи та багато інших малих і великих питань життя підприємства. До речі, з’явилися вже у нас замовлення на транспортне обслуговування і з Хмельницької райдержадміністрації.
— Кажуть у місті, Вікторе Анатолійовичу, що у тролейбусах не стало контролерів. Чи не боїтеся такими заходами налаштувати колектив проти себе?
— Ми справді пішли на експеримент, коли відправили у відпустку всіх контролерів, а основну відповідальність за збір коштів за проїзд поклали на кондукторів. Результат — виручка через відсутність контролерів не впала, тож думаю, що ця служба потребує значного скорочення.
А щодо реакції на всі ці заходи з боку колективу, рядових його працівників, то, сподіваюся, що якраз тут мене розуміють найкраще. І не тільки тому, що не забув, скажімо, поміняти одразу посуд у їдальні, або ж ввів у правило обов’язкове вітання наших працівників з днем народження й прагну вникати в усі їхні проблеми, аби створити нормальну атмосферу на підприємстві. Визначив для себе основне: колектив “Електротрансу” — це цілком здоровий, дієздатний і високопрофесійний виробничий організм, якому під силу найскладніші завдання. Важливо й те, що це добре усвідомлює керівництво міста, наш мер Сергій Мельник, який знає наші проблеми і йде назустріч у їх вирішенні. Переконаний, що наше підприємство, наш колектив здатні працювати по-новому й набагато ефективніше, ніж досі.
— І ще одне. Як впливає ваша робота на посаді директора комунального підприємства на вашу депутатську діяльність?
— Думаю, тільки позитивно, адже досвід роботи в “Електротрансі” допомагає краще розуміти проблеми не лише власного колективу, але й усіх комунальних підприємств міста та комунальної галузі загалом. Якщо ж ставити це питання у контекст того, чи моя депутатська позиція залежатиме від посади директора, то зауважу, що ні, адже мотивація мого рішення погодитися на неї лежить у площині їх конструктивного поєднання, в чому мене підтримав Сергій Мельник, і сподіваюся, підтримає й колектив підприємства.
Розмовляв Б.Демків
На фото: Віктор Паламарчук на святі Останнього дзвоника у НВО №5 разом з сином-випускником Олександром та дружиною
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО