До Дня музеїв, який світова спільнота відзначає 18 травня, в художньому музеї відкрито виставку “Володимир Гагенмейстер і культура Поділля”. В ній представлені не лише автолітографії самого художника, мистецтвознавця, дослідника народної культури, але й артефакти цієї культури, зібрані науковцями вже у наш час. Таке незвичне поєднання обумовлене бажанням всебічно висвітлити багатогранну діяльність Володимира Миколайовича, найплідніший період якої припадає на час його проживання у Кам’янці-Подільському між 1916-1933 роками.
До Дня музеїв, який світова спільнота відзначає 18 травня, в художньому музеї відкрито виставку “Володимир Гагенмейстер і культура Поділля”. В ній представлені не лише автолітографії самого художника, мистецтвознавця, дослідника народної культури, але й артефакти цієї культури, зібрані науковцями вже у наш час. Таке незвичне поєднання обумовлене бажанням всебічно висвітлити багатогранну діяльність Володимира Миколайовича, найплідніший період якої припадає на час його проживання у Кам’янці-Подільському між 1916-1933 роками.
Народився Володимир Гаген-мейстер у російському місті Виборг 1887 року в сім’ї ліфляндського дворянина та естонки. Навчався майбутній митець у Петербурзі, в училищі технічного малювання барона О.Штігліца (нині Санкт-Петербурзька художньо-промислова академія), яке закінчив 1913 року, здобувши фах художника-прикладника і право стажування за кордоном. Згодом працював викладачем у Псковській художньо-промисловій школі, а 1916-го очолив аналогічний заклад у Кам’янці-Подільському, основний напрямок діяльності якого — підготовка майстрів народних ремесел. З приходом нового керівника формалізований навчальний процес перетворюється на творчий: щорічні етнографічні експедиції селами Кам’янеччини давали безцінний матеріал, на основі якого створювалися оригінальні авторські роботи — кераміка, ткані вироби; укладалися альбоми зі зразками одягу, гончарства, замальовками селянських будівель, настінних розписів та хатніх паперових прикрас. Окрему частку творчого доробку Гагенмейстера складають види Кам’янця-Подільського, його архітектурних споруд.
Такі замальовки, відтворені в техніці літографії, переважають в експозиції виставки. Привертають увагу зображення паперових витинанок, що вирізняються місцевими особливостями. Для нас вони цікаві ще й тому, що саме подільська витинанка стала тим підгрунтям, на якому сформувався почерк нашої самобутньої мисткині Людмили Мазур.
Виставка дає можливість порівняти орнаментику гончарних виробів, зафіксованих у графічних аркушах, з розписами мисок з музейної колекції. Якщо у давніх орнаментах переважає смислова складова, то у новіших на перший план виступає декоративна, що сприймається як втрата глибинних традицій.
Отже, те, що було зроблено Володимиром Гагенмейстером, мало свій логічний розвиток. Очевидно, він розумів цінність і важливість розпочатої роботи, зокрема й репродукування особливо рідкісних етнографічних артефактів у вигляді альбомів, брошур. Адже завдяки їм ми більше довідуємося про своє минуле.
На жаль, часи, що на них припало життя дослідника і популяризатора подільської культури, були надто жорстокими, адже почався тотальний наступ на творчу інтелігенцію. 1933 року закривається Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа і митець втрачає улюблену роботу. Друзі намагаються врятувати його, запрошуючи спочатку до Харкова, згодом до Києва. Але репресій уникнути не вдалося. 20 січня 1938 року його розстріляли.
Збереженню імені Володимира Гагенмейстера завдячуємо його дочці Ользі Ерн, яка проживає у Львові. Саме вона передала до нашого музею твори батька, окремі видання Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи, які експонуються на цій виставці.
Галина Гірник