Наприкінці квітня до нашого міста завітали гості з Запоріжжя — учасники музичного проекту “Свіжа кров” каналу М1, поп-рок-гурт “Дощ”. Незважаючи на не надто сприятливий день (виступ було призначено на Страсну п’ятницю) та відмови друзів вириватися на концерт із Запоріжжя у неблизький Хмельницький, музиканти все ж вирішили не скасовувати виступ. Принаймні, заради людей, які того вечора вирішили прийти послухати їхню музику. І хоч невеличкий зал “Арт-пабу 68” й не тріщав по швах, та музиканти все ж не шкодують про свій приїзд, адже, за їхніми словами, будь-який виступ — це безцінний досвід. Перед концертом на запитання “Проскурова” відповіли вокаліст гурту Костянтин Селезньов та бас-гітарист Олег Волотко.
Наприкінці квітня до нашого міста завітали гості з Запоріжжя — учасники музичного проекту “Свіжа кров” каналу М1, поп-рок-гурт “Дощ”. Незважаючи на не надто сприятливий день (виступ було призначено на Страсну п’ятницю) та відмови друзів вириватися на концерт із Запоріжжя у неблизький Хмельницький, музиканти все ж вирішили не скасовувати виступ. Принаймні, заради людей, які того вечора вирішили прийти послухати їхню музику. І хоч невеличкий зал “Арт-пабу 68” й не тріщав по швах, та музиканти все ж не шкодують про свій приїзд, адже, за їхніми словами, будь-який виступ — це безцінний досвід. Перед концертом на запитання “Проскурова” відповіли вокаліст гурту Костянтин Селезньов та бас-гітарист Олег Волотко.
— На своїй Інтернет-сторінці ви пишете, що ваш гурт утворився минулого року. Але “Дощ” існував ще у далекому 2002 році…
Костянтин: Так, зародився “ДОЩ” приблизно тоді. Більш організовано почав працювати з 2005 року, а в 2007-ому розпався. У минулому році я познайомився з барабанщиком Денисом, ми вирішили відродити колектив і трохи змінити його. Раніше у гурті співала дівчина, зараз співаю я. Тематика пісень стала іншою, напрям музики — теж. По суті, це зовсім інший гурт, незмінною залишилася тільки назва. Але якщо тоді це був “Дотик останнього щастя”, то зараз просто “Дощ”.
— То назва гурту ніяк не пов’язана з однойменною піснею?
Костянтин: Ні. Пісня “Дождь” у нас існує сама по собі. А наша назва не означає “дощ” як атмосферне явище. Вона не відмінюється, не перекладається і звучить однаково всіма мовами.
— А як ви оцінюєте внесок проекту “Свіжа кров” у популяризацію та просування вашої музики?
Костянтин: На той момент, коли ми брали участь у цьому проекті, гурт існував усього тиждень. Звичайно, тоді було все ще дуже “сиро”, мали деякі технічні неполадки, які створювали нам незручності, але ми були ще недосвідчені і невпевнені, щоб вимагати від організаторів усунути всі недоліки. Сьогоднішній наш музичний рівень і той, що був рік тому, дуже відрізняються. Тому, гадаю, у цьому році ми маємо шанси на перемогу.
— Тобто збираєтеся цьогоріч взяти реванш?
Костянтин: Так. Зараз ми вже готові до цього. Всі талант-шоу, які є нині на телеекранах, — не наша стихія. Не розумію, чому досі немає потужних шоу-проектів за участю гуртів, авторських колективів, а не лише хлопчиків та дівчаток, які переспівують хіти, наприклад, Меладзе. Поки що “Свіжа кров” — єдиний проект такого формату.
— Яке з ваших досягнень сьогодні вважаєте найвагомішим?
Костянтин: За цей короткий період часу, відколи зібралися у новому складі, ми зробили півторагодинну сольну програму. В першу чергу, ми відбулися як колектив, і це основне. Розуміємо, що потрібно дуже багато працювати для досягнення мети. Попереду буде ще вдосталь злетів і падінь, але ми готові до цього. Дорогу здолає той, хто йде.
— В основі будь-якого успіху лежить праця, але однієї праці для успіху недостатньо…
Костянтин: Так. Не останню роль відіграє удача.
— Ви в багатьох містах вже встигли виступити?
Олег: Можна сказати, об’їхали Україну вздовж і впоперек: Запоріжжя — Чернівці — Харків — Дніпропетровськ. Тепер знову на заході України, в Хмельницькому.
Костянтин: Взагалі в кожного учасника колективу — досить солідне гастрольне минуле. Проїхали понад 20 міст України з Наталкою Могилевською, Скрябіним, коли я брав участь у “Шансі”. Денис зі своїм попереднім проектом встиг і в Польщі побувати. А сьогодні ми — починаюча група, тому всі наші великі гастролі ще попереду.
— А чи були якісь курйозні випадки на гастролях або під час зйомок?
Костянтин: Був випадок, який запам’ятався, коли знімали кліп. Зйомки відбувались у травні, вночі тоді було ще досить прохолодно. Мене упродовж чотирьох годин поливали водою. Під кінець зйомок я настільки змерз, що вже й говорити не міг. Мені дали якийсь час відігрітись у машині, а тоді потрібно було зробити ще кілька дублів. І знову мене почали поливати водою…
Зараз готуємося знімати новий кліп. Без цікавинок, мабуть, теж не обійдеться.
— Зйомки, записи, трансляції — це все коштує грошей. Як вирішуєте фінансові питання?
Костянтин: Поки що своїми зусиллями. Одні кажуть, що ми правильно робимо, діючи самостійно, інші твердять: якщо будете пробиватися самотужки, то, може, років через десять чогось і досягнете. Пропозиції до нас надходили, але ми ні з ким не підписували ніяких паперів, тому що за ними стоїть купа вимог і зобов’язань. Це свого роду кабала.
Олег: Найголовніше — це визначитися з тим, чого ми зараз хочемо, до чого йдемо. Ми “народили” цю “дитину” — гурт “Дощ”, і тепер наше завдання — “виростити” її.
Розмовляла Оксана ПАЛЯНИЦЯ