Цьогорічний опалювальний сезон для комунальних теплопостачальних підприємств Хмельницького тривав 195 днів і закінчився 18 квітня. Однак тепловики не зітхнули з полегшенням, бо одразу розпочали підготовку до нового опалювального сезону. Наша розмова з директором КП “Хмельницьктеплокомуненерго” Володимиром СКАЛІЄМ.
Цьогорічний опалювальний сезон для комунальних теплопостачальних підприємств Хмельницького тривав 195 днів і закінчився 18 квітня. Однак тепловики не зітхнули з полегшенням, бо одразу розпочали підготовку до нового опалювального сезону. Наша розмова з директором КП “Хмельницьктеплокомуненерго” Володимиром СКАЛІЄМ.
— Володимире Михайловичу, яким був для вас минулий опалювальний сезон?
— 2010 рік був фінансово досить напруженим для нашого підприємства через постійне зростання цін на матеріали, обладнання та енергоносії, зокрема на природний газ, який складає 80% у собівартості тарифу на послуги з теплопостачання. Ціна на природний газ для виробництва теплової енергії для населення з серпня 2010 року виросла на 50%: з 872 грн. до 1309 грн. за одну тисячу кубічних метрів. Але з 2006-го до 1 лютого 2011-го в тарифі вона залишалася на рівні 686 грн. Відшкодування тарифу для населення склало лише 63%. Ціна на природний газ для бюджетних установ та інших споживачів з 1 серпня 2010 року піднімалася тричі й становить 3436,7 грн. за одну тисячу кубічних метрів. У діючому тарифі на теплову енергію для бюджетників вартість газу становить 2570,7 тис. грн. за одну тисячу кубічних метрів. Підвищення тарифу на теплову енергію з 1 лютого цього року для населення та інших споживачів не покрило витрат підприємства навіть на придбання природного газу. Було обмаль обігових коштів для проведення ремонтів, реконструкції та модернізації обладнання котелень, теплових мереж, здійснення повних розрахунків за енергоносії.
— Попри перелічені складнощі “Хмельницьктеплокомуненерго” працювало результативно...
— За підсумками фінансово-господарської діяльності за 2010 рік МКП вибороло перше місце в конкурсі “Краще підприємство комунальної теплоенергетики України”.
— Який комплекс робіт виконано?
— На всі енергозберігаючі заходи з модернізації котелень і допоміжного обладнання в період підготовки до опалювального сезону було витрачено 16 мільйонів гривень. До роботи в осінньо-зимовий період 2010-2011 років підготували всі котельні та 68 центрально-теплових пунктів, внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання 243 житлових будинків та 239,1 км теломереж. Проведено рекострукцію систем гарячого водопостачання на десяти котельнях, реконструкцію двох котелень з заміною котлів (котельня психіатричної лікарні у провул. Олімпійському, 3 та на вул. Тернопільській, 3), змонтовано 22 електроприводи. Замінено 40 насосів на більш ефективні та 3,2 км зношених теплових мереж на попередньо ізольовані. Завдяки заходам із енергозбереження вдалося зекономити 1434,41 тис. кВт/год. електроенергії та 833,1 тис. м куб. газу, що дорівнює 2376,46 тис. грн.
— Тепер цілком очевидно, що шлях когенерації, який обрало підприємство, дуже вигідний.
— Впровадження когенерації (а ми займаємося нею з 2003 року) дало не тільки можливість енергозбереження, зменшення витрат на виробництво теплової енергії, а й зменшення викидів шкідливих речовин в атмо-сферу. На підприємстві працюють вісім власних і одна орендована когенераційні установки, які виробили за 2010 рік 24058,7 тис. кВт/год. електроенергії, що на 4 млн. кВт/год. більше, ніж у 2009 році. З початку впровадження когенераційних установок вироблено 120 млн. кВт/год. електроенергії. В опалювальний період підприємство майже на 100% забезпечує себе електроенергією, а влітку надлишок продає іншим комунальним підприємствам. Собівартість власної електричної енергії дешевша покупної.
— Для стабільної роботи підприємству необхідний розвиток.
— Кошти, зекономлені на зменшенні витрат, та доходи, отримані від реалізації надлишку електроенергії, дають підприємству реальну можливість впроваджувати енергозберігаючі технології. Ми й надалі вважаємо перспективним шлях впровадження когенерації. А тому плануємо ввести в експлуатацію ще одну установку. Будемо економити й на воді. Адже собівартість одного кубічного метра води з власних свердловин (котельні на вулиці маршала Рибалка, 32 та проспекті Миру, 99/1) нижча на 1,31 грн. за куплену у КП “Хмельницьк-водоканал”. За весь період експлуатації з двох свердловин видобуто 363,1 тисячі метрів кубічних води, загальна економія склала 420 тис. грн. Таким чином, вдалося отримати найнижчий тариф на теплову енергію в Україні, в нашому місті він становить 206,35 грн./Гкал. Наприклад, у Кіровограді цей тариф 303,94 грн./Гкал, Луганську — 307,45 грн./Гкал, Ужгороді — 439,78 грн./Гкал.
— Які проблеми заважають підприємству нормально працювати?
— Насамперед, борги. На жаль, не всі споживачі сумлінно розраховуються за отримані послуги. 18% населення має понад тримісячний борг, 3% громадян боргує більше року (сума боргу 3,3 млн. грн.), а 2% — понад 36 місяців (сума боргу 3,6 млн. грн.). Це кошти, які підприємство могло б використати і на поточні потреби, і на розвиток.
— Яким чином впливаєте на зменшення дебіторської заборгованості?
— Починаємо з попереджувальної роботи. Але, на жаль, до злісних неплатників змушені вживати суворіші засоби впливу. Сьогодні 41 боржнику припинено гаряче водопостачання. В минулому році для примусового стягнення заборгованості на 2063 боржників подано претензійні позови до суду. Згідно з Законом України “Про судочинство та статус суддів” з серпня 2010 року боржнику, справа якого знаходиться в суді, на суму боргу нараховується ще й інфляція та 3% річних. Це теж чималі кошти, у деяких випадках вони перевищують 500 гривень. Хочу зауважити, що з березня цього року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)”, згідно з яким до боржників може бути застосована навіть конфіскація житла. До речі, 70 абонентів нашого підприємства, борги яких сягають за 10 тисяч гривень, мають по кілька судових наказів щодо примусового виконання рішення суду зі стягнення боргу за надані послуги. Державна виконавча служба станом на 1 квітня цього року наклала арешти на майно боржників, у т.ч. на 537 квартир, 197 авто та інше майно.
На даний час населення заборгувало підприємству 13 мільйонів гривень.
— Володимире Михайловичу, що зроблено для того, аби оперативно реагувати на звернення споживачів?
— Вже другий рік на підприємстві діє група по роботі зі скаргами та заявами (контактний телефон 61-63-89). Як тільки від абонентів надходить повідомлення в усній чи письмовій формі, воно терміново опрацьовується, а спеціалісти отримують завдання виїхати за вказаною адресою й ліквідувати проблему. Результати такої оперативності очевидні: порівняно з 2009 роком скарг на незадовільне опалення та гаряче водопостачання стало на 20% менше.
Підсумовуючи, скажу, що і надавачі послуг, і споживачі повинні виконувати свої зобов’язання. Тоді й не буде претензій один до одного.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК