Реалії наших днів зовсім не радують пересічні українські сім’ї. Ціни на продукти харчування помітно зросли. Причому не на вишукані заморські делікатеси, а на звичні українські харчі. Тож рівень інфляції в державі найкраще відчуваємо на своїх спустошених гаманцях. Сьогодні малозабезпеченому хмельничанину проблематично не лише купити кілограм гречки за 19-20 гривень. Ціни зросли на всі інші крупи, зокрема рис тепер коштує від 10 до 16 гривень, пшоно — 10 гривень, манка — 5. Подорожчало в середньому на 1-1,50 грн. за кілограм борошно, а за ним відповідно макаронні вироби. Та й молочні продукти тепер теж малодоступні незаможному українцю…
Довідка. Держкомстат України констатує, що середньомісячний дохід понад 12 мільйонів українців є нижчим за прожитковий мінімум, який станом на березень 2011 року cклав 894 грн. (111,75 дол. США). Експерти зазначають: навіть у разі зростання прожиткового мінімуму до 1200 грн. (150 дол.), у категорії найбідніших залишатимуться 35% українських сімей.
Чого варті нині харчі?
Реалії наших днів зовсім не радують пересічні українські сім’ї. Ціни на продукти харчування помітно зросли. Причому не на вишукані заморські делікатеси, а на звичні українські харчі. Тож рівень інфляції в державі найкраще відчуваємо на своїх спустошених гаманцях. Сьогодні малозабезпеченому хмельничанину проблематично не лише купити кілограм гречки за 19-20 гривень. Ціни зросли на всі інші крупи, зокрема рис тепер коштує від 10 до 16 гривень, пшоно — 10 гривень, манка — 5. Подорожчало в середньому на 1-1,50 грн. за кілограм борошно, а за ним відповідно макаронні вироби. Та й молочні продукти тепер теж малодоступні незаможному українцю. Так, за кілограм коров’ячого сиру на ринку просять 25-40 гривень, за літр сметани — 35 гривень. У березні відбувся черговий стрибок цін на овочі. Порівняно з минулим роком на 6,4% подорожчала “борщова корзина”. В два рази більша ціна моркви, буряка та цибулі. Рекордсменкою за вартістю є капуста. Нині продавці правлять за неї навіть більше, ніж за цитрусові та банани. І ціна її на продовольчому ринку Хмельницького — 10-13 гривень за кілограм. Значно подорожчали яблука. Цей вітамінний продукт рідко знайдеш за ціною до 10 гривень за кілограм. Сорти, які користуються найбільшим попитом у споживачів, стартують з 11 гривень. Зелень теж не з дешевих задоволень. За пучок (4-5 стебел) кропу, петрушки чи зеленої цибулі треба викласти від 2 грн. Проте останнім часом на продовольчому ринку спостерігалося невелике здешевлення олії — на 0,1%, тваринних жирів — на 3,3%, знизилися ціни на м’ясо і м’ясопродукти — на 0,1% (у тому числі на свинину і м’ясо птиці — 0,6% і 1,6% відповідно), яйця — на 1,3%, сири — на 0,4%.
Дещо подешевшали парникові огірки та помідори вітчизняного виробника. А ось картопля користується постійним попитом і її ціна не падає.
Довідка. Виявляється, що продукти у нас дорожчі, ніж у Португалії, такі ж, як у Великобританії і США й трохи дешевші, ніж у Франції, Німеччині та Канаді.
Тим часом у 63% пенсіонерів України пенсія менша, ніж 1000 гривень. У нашому місті, наприклад, мінімальну пенсію отримують 7869 осіб.
Нові цінові удари і не тільки
У березні ми відчули удари по гаманцю. Подорожчали електроенергія, пально-мастильні матеріали, хлібобулочні вироби. І це ще не все. Протягом 2011 року плата за місцевий телефонний зв’язок у містах збільшиться на 35%, подорожчає газ. Тим часом мінімальна зарплатня в Україні становить 941 грн. (117,63 дол.), мінімальна пенсія — 750 грн. (93,75 дол.).
Як прожити на такі кошти? Сплатити в місяць за комунальні послуги понад 400 гривень, щодня купити буханець хліба за 2,5-7 гривень, якщо сім’я з кількох осіб, заправити бак легковика бензином по 9,25 грн. за літр, аби навідати рідних у селі бодай раз у місяць! Чи може це робити той, хто отримує, скажімо, мінімальну зарплатню? А як справлятися з іншими життєвими потребами? Як купити житло, вчити дитину на контрактній основі чи лікуватись у медичному закладі? Як обходитись без книжок, газет, журналів, вистав і концертів, басейнів та спортивних секцій? Як і надалі забувати про те, що, крім фізіологічних, людина мусить дбати про свої духовні потреби? Інакше зміліє та деградує. Хто про це подбає? Однозначно той, кого ці проблеми стосуються. Бо держава, хоч і декларує покращення соціальних стандартів, але чому тоді за даними Держкомстату 95% українців вважають себе бідними? Чому платоспроможність сімей знижується та збільшується число тих, хто потребує державної підтримки? Скажімо, у нашому місті правом на субсидії користуються 7,5 тисячі осіб, а державні соціальні допомоги отримують майже 20 тисяч хмельничан. Становище виживання заганяє людей у кут. Станом на 1 березня цього року населення нашого міста заборгувало за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій 3 мільйони 765 тисяч гривень, один мільйон — за вивезення сміття, п’ять мільйонів гривень складає борг за воду та водовідведення та 19,7 мільйона — за тепло. В судах тисячі справ на провадження. Що ж буде далі? А далі — готові “сюрпризи” від держави: для підприємництва — новий Податковий кодекс, для майбутніх пенсіонерів — нове пенсійне законодавство, для освітян — реформи в їхній галузі. За прострочення в оплаті комунальних послуг — нарахування пені, за несплачені банківські кредити — відібрання житла. Далі — нове очікуване подорожчання продуктів, послуг, ресурсів, причому такими темпами, які не збігаються з підняттям зарплат, пенсій та допомог.
Та що про це говорити, коли з 2000 року держава не спромоглася переглянути наш мінімальний споживчий кошик? Кожного року Кабінет міністрів бере на себе завдання затвердити новий набір продуктів, товарів і послуг для споживчого кошика, але за 11 років він так і не змінився. За мінімальними підрахунками, наш прожитковий мінімум мав би складати не менше 2356 гривень. Ця цифра збігається з нинішньою середньою зарплатою по країні, на яку аж ніяк не кожен може розраховувати. Тож усі наші запитання залишаються без відповіді.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК