На засіданні міського виконавчого комітету, яке відбулося минулого четверга, розглядалися 64 питання. Перше та найважливіше з них стосувалося освітньої сфери. Фахівці обговорювали, які умови створені та що ще потрібно зробити для того, аби діти з особливими потребами на рівні зі своїми здоровими однолітками мали можливість відвідувати дитячі садочки, навчатися в школі, а потім здобути фахову спеціальність.
На засіданні міського виконавчого комітету, яке відбулося минулого четверга, розглядалися 64 питання. Перше та найважливіше з них стосувалося освітньої сфери. Фахівці обговорювали, які умови створені та що ще потрібно зробити для того, аби діти з особливими потребами на рівні зі своїми здоровими однолітками мали можливість відвідувати дитячі садочки, навчатися в школі, а потім здобути фахову спеціальність.
Для того, аби освітні послуги для дітей з проблемами здоров’я були не просто доступними, але й надавалися справді якісно, всі державні інстанції мають об’єднати свої зусилля. На цьому акцентував заступник міського голови Григорій Давиденко, який ввів у курс справи та відзвітував про роботу, яка вже ведеться в цьому напрямку.
“Люди з фізичними недугами не повинні відчувати дискримінації в суспільстві, а освіта — це одна з форм їх соціального захисту. Тому, зі свого боку, ми ведемо систематичну роботу, яка дозволить їм безперешкодно та максимально комфортно отримати атестат та диплом, — сказав Григорій Давиденко. — Нині в обласному центрі працюють три спеціалізовані дошкільні навчальні заклади, ще 38 — комбінованого типу. Проведено оптимізацію мережі загальноосвітніх шкіл. Так, у місті функціонують загальноосвітня санаторна школа-інтернат №2 для дітей з серцево-судинними захворюваннями та цукровим діабетом, СЗОШ для розумово відсталих дітей. На базі СЗОШ №8 діють інклюзивні класи початкової школи для тих, хто має вади опорно-рухового апарату, а в СЗОШ №15 навчаються школярі з проблемами зору.
У міському навчально-курсовому комбінаті вже кілька років працює Центр допрофесійної та професійної підготовки “Моя професія” для дітей з особливими потребами. Нині 119 юних хмельничан отримують тут професію кулінара, швачки, дизайнера та оператора комп’ютерного набору”.
Начальник міського управління освіти Юрій Курманский у своєму виступі головний наголос поставив на тому, чого все ж таки бракує, щоб реалізувати це завдання. “Головне — це безперешкодний доступ особливих дітей до закладів освіти. Поки що, на жаль, наші будівлі обладнані лише частково. Наприклад, пандуси мають 14 шкіл та дитячих садочків, перила — лише 11. Не кажу вже про вільний доступ до всіх аудиторій та про спеціально обладнані робочі місця, — каже він. — Важлива проблема — забезпечення навчальною літературою. Але й тут ми пасемо задніх. Більшість школярів, які погано бачать або не бачать взагалі, про шкільні підручники можуть лише мріяти”.
Також Юрій Іванович торкнувся делікатної теми інклюзивного навчання. Він сказав, що Міністерство освіти і науки затвердило план дій щодо його розвитку, але й тут потрібно з’ясувати кілька моментів. Найперше, чи готові батьки, які виховують таких діток, та й самі діти до цієї форми навчання. А також наскільки підготовлений до цього учнівський та педагогічний колективи.
Все про інклюзивну освіту можуть розповісти в СЗОШ №8. Тут у 16 комбінованих класах разом зі здоровими навчаються 90 дітей з особливими потребами. Заступник директора цього закладу Ольга Горбатюк каже, що інклюзивне навчання потребує немалих фінансових вкладень.
“Вигравши грант Українського фонду соціальних інвестицій, ми забезпечили матеріально-технічні умови для навчання учнів з фізичними вадами: побудували пандус, облаштували поручні, кімнати відпочинку, придбали транспорт для підвезення та інше. Все це має початкова школа, тоді як у старшій лише в проекті, — ділиться досвідом Ольга Федорівна. — Разом з тим є безліч невирішених питань. Зокрема, маємо обладнати спеціальні робочі місця для вихованців, які мають проблеми опорно-рухового апарату. Також школа потребує розширення штатного персоналу. Думаю, тут незайвим буде сказати про вдосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, які працюватимуть з таким контингентом дітей”.
У ході обговорення питання свої пропозиції висловили також начальник управління праці та соціального захисту населення Слов’ян Воронецький, головний спеціаліст відділу охорони здоров’я, міський педіатр Ірина Кондратюк, директор центру по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання Валентина Славінська, ректор Хмельницького інституту соціальних технологій Михайло Чайковський, а також начальник обласного управління освіти і науки Віктор Очеретянко. Голов-ний освітянин області погодився з тим, що в цьому питанні є ще багато “білих плям”. Однак їх заповненню сприятиме комплексна програма розвитку галузі освіти до 2015 року, яку затвердили на сесії обласної ради.
Ольга Цимбалюк