1 березня 2010 року Кабінет міністрів України затвердив Державну цільову економічну програму енергоефективності на 2010-2015 роки, яка визначає стратегію держави на найближчі п’ять років. Документ доповнюють 15 галузевих та 27 регіональних програм енергоефективності. У Хмельницькому також планують заощаджувати кошти за допомогою програми енергозбереження. Заступник міського голови Анатолій ЛАВРЕНТІЙ визначив реалізацію політики енергоефективності стратегічним завданням для міської влади. За його словами, це дозволить забезпечити сталий енергетичний розвиток міста та вберегти міський бюджет від зайвих витрат. Про це наша з ним розмова.
1 березня 2010 року Кабінет міністрів України затвердив Державну цільову економічну програму енергоефективності на 2010-2015 роки, яка визначає стратегію держави на найближчі п’ять років. Документ доповнюють 15 галузевих та 27 регіональних програм енергоефективності. У Хмельницькому також планують заощаджувати кошти за допомогою програми енергозбереження. Заступник міського голови Анатолій ЛАВРЕНТІЙ визначив реалізацію політики енергоефективності стратегічним завданням для міської влади. За його словами, це дозволить забезпечити сталий енергетичний розвиток міста та вберегти міський бюджет від зайвих витрат. Про це наша з ним розмова.
— Анатолію Степановичу, яка мета програми енергозбереження?
— Основне завдання програми: економія бюджетних ресурсів. На жаль, сьогодні не існує ефективної системи енергоменеджменту й національного використання енергоресурсів. Тож лише при ефективній системі, яку ми хочемо вибудувати, зможемо заощадити мільйони гривень.
— Де, на вашу думку, треба впроваджувати енергозберігаючі технології?
— У першу чергу у бюджетній сфері. Починаємо з неї тому, що тарифи для бюджетних організацій у два-три рази вищі, ніж для населення. А це, у свою чергу, впливає на міський бюджет, адже саме з міської казни ми сплачуємо за спожиті енергоносії. Скажімо, один кубічний метр газу для бюджетної установи коштує 3,1216 грн., холодної води — 5,80 грн., гарячої — 31,08 грн., 1 Гкал тепла — 593,92 грн., 1 кВт/год. електроенергії — 0,92 грн. За минулий рік бюджетні установи міста використали 44,4 тис. Гкал теплової енергії, 271,9 тис. метрів куб. води, 6891 тис. кВт/год. електроенергії, 490,9 тисячі метрів кубічних газу. Незважаючи на економію, витрати на оплату енергоносіїв склали в 2009 році 37,9 млн. грн., а у 2010-му — 43,9 млн. грн. Тому після детального аналізу вирішили, що енергоаудит розпочнемо із загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів. Згодом проведемо енергоаудит і в закладах охорони здоров’я. Усі заходи, впроваджені у бюджетній сфері, зекономлять кошти бюджету міста.
— Хто проводитиме енерго-аудит?
— Залучатимемо спеціалістів відділу інвестицій та енергозбереження, а також представників бюджетних установ. Ця своєрідна інвентаризація об’єктів бюджетної сфери дасть змогу промоніторити ефективність споживання ресурсів. Будемо відверті: раніше головним інтересом керівника закладу було безперебійне функціонування обладнання, а не сувора економія ресурсів. Тобто їх мало цікавила економіка. Але ситуація змінилась. Тож кінцева мета нашого аудиту — знайти механізм зменшення витрат енергоресурсів. Плануємо надати конкретні рекомендації щодо шляхів та способів економного їх витрачання.
— На реалізацію будь-якої програми завжди потрібне серйозне фінансування.
— Дуже прикро, але багато років поспіль Україна залишається енергозалежною та енерговитратною країною. Мусимо врешті-решт пристосуватися жити в часи високих цін на енергоносії, перш за все, на природний газ і тепло, навчитися жити власним коштом, будувати промисловість нової формації, житло за новими принципами. Скільки буде виділено коштів на впровадження програми з міського бюджету — вирішувати депутатам. Однак ми плануємо використати для реалізації завдань з енергоефективності кілька джерел, а не лише фінансування з бюджету міста.
— Які ж це джерела?
— Це, насамперед, цільове державне фінансування для реалізації економічної Програми енергоефективності України на 2010-2015 рр., прийнятої в березні минулого року. Місто вже подало перелік заходів з енергозбереження, на впровадження яких потрібно майже 18 мільйонів гривень, включаючи співфінансування з міського бюджету. А також треба опанувати нові джерела та механізми фінансування таких проектів, зокрема частіше звертатися до практики участі в різних грантових інвестиційних програмах із залученням коштів міжнародних фондів.
— Анатолію Степановичу, на вашу думку, чи зможе місто з допомогою програми досягти мети в енергозбереженні?
— Органи місцевого самоврядування можуть і повинні конструктивно впливати на формування національної енергетичної політики, сталого розвитку громад і здорового довкілля. Міська програма обов’язково відобразить пропозиції всіх бюджетних та комунальних структур міста щодо споживання та збереження енергоресурсів. Економія ресурсів, скажімо, бюджетною сферою дасть можливість збільшити обсяги інвестицій в енергоефективність будівель та комунальної інфраструктури. Наші колеги, які працюють з подібними програмами вже кілька років і досвід яких ми вивчаємо (Вінниця, Івано-Франківськ, Тернопіль, Одеса та Львів), підтверджують, що завдяки системній роботі в цьому напрямку з’явилася можливість ефективно управляти процесами споживання енергії, підвищити якість енергетичних послуг та зробити прогнозованим попит на енергоресурси у споживачів. Ми також на це розраховуємо.
— Дякую за розмову.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК