Мабуть, не один з вас, проїжджаючи у ці враз потеплілі березневі дні повз міське водосховище, хто з тривогою, хто зі здивуванням, хто зі скептичними жартами, спостерігав за рибалками, які сидять тут на кризі, заворожено вдивляючись у свої лунки, ніби не бачучи, що весна надворі і під ними може тріснути крига у будь-яку мить. Це ви так думаєте, а вони там, на тонкому льоду, добре знають, що, не дивлячись на те, що біля берега вже пробилася вода, крига на цій водоймі матиме ще запас міцності декілька днів, навіть якщо на дворі ще більше потепліє, і сніг навколо розтане, і дівчата мало не в міні зодягнуться. Ви просто не відаєте, який то кльов тут у ці дні і яке задоволення ці рибалки-фанати відчувають від цієї риболовлі, хоч ми вже чуємо повідомлення з різних усюд про “чепе” на льоду з такими ж відчайдухами…
Даруйте, що звернув вашу увагу на цю екстремальну картинку з наших буднів, та чи не здається вам, що нинішня ситуація в нашій країні, нинішня влада нагадує її одне до одного: лід під нею і нами (адже, за визначенням аналітиків, ми вже в першій шестірці на дефолт!) тріщить, а наш мужній відчайдух-прем’єр запевняє публічно, що жити стало краще і веселіше. З тим, що краще, судити усім нам по власних кишенях та статках, а от що веселіше, то це точно, дарма, що Микола Янович скористався тут цинічним каламбуром Йосипа Віссаріоновича. Ну, звичайно ж, наші владці, як оті затяті рибалки, добре знають, що запас міцності країна наша, її терплячий народ ще мають, але де той “еменес”, який буде рятувати нас усіх, якщо раптом лід не витримає нашої ваги? Міжнародний валютний фонд — це така машина, що переїде і не скривиться, ми ж бо не поляки, яким простили основні інвестиційні кредити тільки через те, що у цій країні всерйоз взялися і за реформи, і за будівництво демократичної цивілізованої країни. Ми ж бо будуємо невідь-що, якийсь Гондурас посеред Європи, за влучним визначенням Юлії Тимошенко, який хоче нібито встигнути на всі світові торги, а насправді лише імітуємо, кажу тут, зрозуміло про владу, якусь державницьку потенцію, хоч уже давно їй треба ставити діагноз імпотенції.
Маємо тішитися хіба тим, що полку українських мільярдерів прибуло: з п’яти їх стало восьмеро. Отже, не все ще вкрадено? Говоримо про боротьбу з корупцією, про якісь страшні обмеження і перевірки для потенційних казнокрадів, хоч усі знаємо, хто найголосніше кричить про злодія. І що далеко треба ходити, щоб виявити хто, скільки і коли вкрав у держави? Ні, ми обов’язково маємо побачити на телеекранах серйозні міни тих, хто краде, бере хабарі наліво-направо, а нині, зрозуміло, веде боротьбу з тим суспільним злом. Грузини ж можуть! — скажете, а потім пригадаєте, що тамтешній президент почав ці реформи з себе. У нас так не буде, бо хоч і наш президент закликає владу одягти робочі комбінезони (вочевидь, від Версачі, Габано чи інших брендів?), але мало хто і в його оточенні вірить у серйозність цих намірів, хоч усі ми розуміємо, що слова і заклики ці правильні.
Що робити? — запитаєте, адже доки ходити по тонкому льоду? А яку відповідь ви хочете почути на це запитання і від кого? Он, на днях по Києву пройшло кілька сотень наших доморощених чорносотенців-монархістів із гаслами “За царя, вєру і отєчество” і ніхто їх не спинив. За якого царя? — питаєте. Чи не того, який здуру розпочав провальну для своєї країни Першу світову, за яку “вєру”, якщо релігійна конфесія тих, хто ходить з цими гаслами, все більше перетворюється у філію ідеологічної машини сусідньої держави, керівництво якої “втихаря” снить цим чорносотенним мракобіссям, за яким проглядається їх спільний ідеал отого “отєчества”.
Скажете, що я надто жорстко формулюю ці свої інвективи? А як інакше, коли ходимо ми з вами по тонкому льоду, який може тріснути у будь-яку мить. Звернімо принагідно увагу на те, які випробування посилає нині Господь японцям і подумаймо не всує над тим, що нині робиться навколо нас і як ми можемо зарадити собі, своїй країні. Принаймні я особисто, ну, ніяк не хочу ходити по тому тонкому льоду, хоч і є відчайдухи, сам таким колись був, які від цього стану відчувають особливе задоволення, яке деколи може нагадувати суїцидальний стан!..