Ганна Данчук, пенсіонерка:
— Я й так цілий рік пощу, бо на одну пенсію по-іншому не проживеш, але це вимушений піст, не духовний.
Віталій Волицький, студент:
— Ще в дитинстві разом з мамою та бабусею я постив, звичайно, не весь піст і не так строго, як дорослі, але дотримувався цієї релігійної традиції. Зараз навряд чи буду постити. Я студент, живу в гуртожитку, а тому постити не виходить.
Ліза Мироненко, продавець:
— Я віруюча людина, але посту дотримуюся лише у середу та п’ятницю. Вважаю, що головне — це піст духовний, очищення від негативних думок, каяття за гріхи та недобрі вчинки, тільки тоді прощення буде справжнім.
Микола Полянський, фотограф:
— Тепер такі скрутні часи, що доводиться постійно постити, тому особливо до Великого посту не готуюся. Піст — насамперед духовне очищення, старатимуся не грішити, ходити на службу до церкви.
Оксана Веремійчук, лікар:
— Я вважаю себе духовною людиною, тому до Великого посту готуюся за всіма православними канонами. Тиждень перед постом вважається тижнем прощення, тому просила пробачення у близьких, рідних, знайомих, прощала і їх. Гарно відсвяткували з родиною Масляну, наїлися всього смачного, то тепер можна й постити до Пасхи. Вважаю, що відмовитися від звичного раціону на місяць — не проблема. Піст завжди приносить мені якесь внутрішнє збагачення, після нього відчуваю легкість, справжнє очищення.