Значного поширення в Україні останнім часом набула сечокам’яна хвороба — урологічне захворювання, що характеризується утворенням каменів у органах сечовидільної системи: нирках, сечоводах, сечовому міхурі. За статистикою, від неї однаково страждають представники обох статей та різних вікових категорій. Про це наша розмова з лікарем-нефрологом, кандидатом медичних наук, начмедом Хмельницької поліклініки №1, заслуженим лікарем України Людмилою ГОЛОВКО.
Значного поширення в Україні останнім часом набула сечокам’яна хвороба — урологічне захворювання, що характеризується утворенням каменів у органах сечовидільної системи: нирках, сечоводах, сечовому міхурі. За статистикою, від неї однаково страждають представники обох статей та різних вікових категорій. Про це наша розмова з лікарем-нефрологом, кандидатом медичних наук, начмедом Хмельницької поліклініки №1, заслуженим лікарем України Людмилою ГОЛОВКО.
— Людмило Леонтіївно, скажіть, будь ласка, що може спровокувати утворення каменів в органах сечовидільної системи?
— Науці відома значна кількість ймовірних причин утворення каменів, однак чітко вибудуваного логічного пояснення цьому явищу сьогодні немає. Залежно від того, з якої кислоти утворюються камені, їх розподіляють на урати, оксалати, фосфати та карбонати.
— Які прояви сечокам’яної хвороби?
— Основними симптомами захворювання є болісне сечовипускання, нудота, блювання, напади нестерпного гострого болю в ділянці попереку, що можуть тривати від кількох хвилин до кількох годин. Характерною ознакою сечокам’яної хвороби, ускладненої запальним процесом чи пієлонефритом, окрім больового синдрому, є підвищення температури тіла.
— Які терапевтичні методики боротьби з цією хворобою є в арсеналі лікаря?
— Вибір методу лікування сечокам’яної хвороби безпосередньо залежить від розміру каменя. Якщо він невеликий, діаметром не більше 5-6 мм, фахівець дає хворому рекомендації, яким саме чином його можна зсунути з місця і посприяти виходу назовні. Йдеться про активний режим, спортивні заняття чи спеціальні фізичні навантаження, споживання великої кількості рідини. В Україні цьому сприяє курортне лікування у Трускавці. У разі, коли камінь досяг більшого розміру (6-10 мм), оптимальним розв’язанням проблеми є його дроблення. Складнішим процесом є лікування великих каменів. Роздробити такий камінь непросто, через це постає питання про традиційне оперативне втручання.
— Що можна рекомендувати у разі сечокам’яної хвороби?
— Крім медикаментозного лікування, добре зарекомендувала себе, як допоміжний метод, фітотерапія, яка має давню традицію. Хворим на сечокам’яну хворобу рекомендують курси лікування відварами сечогінних рослин, таких як хвощ, березові бруньки, плоди шипшини, кукурудзяні коси тощо. Аптеки можуть запропонувати готові фітопрепарати, до складу яких входять сечогінні рослини у вигляді екстрактів, але все треба приймати тільки за рекомендацією лікаря.
— Порадьте, будь ласка, як запобігти хворобі.
— Для цього слід озброїтися знаннями. Профілактика сечокам’яної хвороби полягає в дотриманні правил здорового харчування, рухової активності, вчасному лікуванні інфекційних вогнищ, запальних процесів. Треба дотримуватися раціонального харчування, не зловживати їжею з великим вмістом білка, алкоголем, тютюнопалінням, берегтися від переохолоджень. Щоб сечокам’яна хвороба не розвивалася, їжа має бути дуже різноманітною, з великою кількістю овочів і фруктів. Вони містять багато рідини та мають сечогінну дію, очищаючи нирки. Це — огірки, кабачки, гарбузи, кавуни, дині. З метою своєчасного виявлення сечокам’яної хвороби потрібно щонайменше раз на рік проходити ультразвукове дослідження нирок, сечоводів, сечового міхура, робити аналіз сечі і виконувати всі рекомендації лікаря.
— Чи можна пити воду з крана?
— У будь-якому випадку бажано пити кип’ячену воду.
— Дякую за розмову.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК