Чергові нескінченні новорічні канікули в цьому році були особливо довгими. Я, в приступі жалю до своєї нещасної самотньої долі, відмовилася від поїздки з друзями і… Читати далі
У вікно заглядав промерзлий вечір, схожий на хлопчиська, який загубив рукавиці і тепер тулить задубілі руки до теплої від її подиху шиби. Нечутними кроками ступало… Читати далі
(Закінчення. Початок у №34) — Вимкнути? — спитав. — Ні-ні, хай грає. Люблю цю пісню, — втомлено мовила. — Я теж, — відповів. Пісню змінила… Читати далі
Сьогодні Поліна не ночувала вдома. Микола кричить, аж піниться. У гніві навіть вдарив дружину, з усього розмаху. Хай! Хай б’є! Може, йому від цього полегшає.… Читати далі
Серед однокласників, як виявилося з роками, Павло став найуспішнішим. У школі чомусь вважалося, що цей довгов’язий білявий хлопець з голубими й чистими очима ні на… Читати далі
Приміським потягом Катя вже другий рік добиралася до райцентру. Там, за 40 кілометрів від Києва, вона знайшла роботу після педінституту. За цей час вона знала… Читати далі
Мені зараз тридцять, я виховує доньку і, як доросла жінка, відчуваю, як було мамі, коли батько покинув сім’ю. Хоча й до тата претензій не маю,… Читати далі
Неля не могла дочекатися закінчення робочого дня. Сьогодні час тягнувся особливо повільно: п’ятим уроком у шкільній бібліотеці заплановано виховну годину “Народні обереги” для двох шостих… Читати далі
— Ей, там, в окулярах, на задній площадці, що у нас за проїзд? Огрядна кондукторка застрягла у переповненому проході посередині тролейбусного салону і лише безпомічно,… Читати далі