Наша розмова напередодні професійного свята медиків з начальником управління охорони здоров’я міської ради Михайлом Василишиним.
Наша розмова напередодні професійного свята медиків з начальником управління охорони здоров’я міської ради Михайлом Василишиним.
— Сьогоднішні події в Україні не надто спонукають до свята, — розпочав він. — Нині дуже непростий час: на Сході йде війна, гинуть люди. Чимало наших колег також перебувають у зоні бойових дій, на передовій, виконуючи професійний обов’язок: рятують життя бійцям. Власне, тому ми й вирішили замість організації загальноміського свята провести відзначення в колективах. Колеги, як ніхто, розуміють, що сьогодні на них, крім професійної, лежить ще й висока моральна відповідальність. Тому наші думки насамперед з тими, хто нині на передовій і самовіддано виконує гуманний обов’язок, рятує нашу державу, майбутнє дітей, цивілізацію європейського зразка, яку ми будуватимемо в Україні. А тому щиро вдячний усім, що, незважаючи на нинішній статус медичного працівника в Україні (переконаний, що спільними зусиллями нам вдасться відродити і підвищити його), часто працюють на ентузіазмі та відданості своїй професії.
— Михайле Йосиповичу, тим часом триває і мирне життя. Який стан охорони здоров’я у нашому місті?
— Впевнений: на належному рівні. На варті здоров’я хмельничан нині понад 4,6 тисячі медиків у 13 комунальних закладах охорони здоров’я. Завдяки коштам, виділеним з міського бюджету (19%), постійно покращується матеріально-технічне забезпечення закладів медицини. Придбано необхідне медичне обладнання для чотирьох поліклінік і стаціонарних медичних закладів: рентгенівську діагностичну систему (1 млн. 347 тис. грн.), ультразвукову діагностичну систему (684 тис. грн.), відеоколоноскоп (644 тис. грн.). Проведено капітальні ремонти травмпункту міської лікарні (451 тис. грн.), реконструкцію шахти ліфта в міській лікарні (418,8 тис. грн.), покрівель головного корпусу перинатального центру і поліклініки №2. Попри те, що в цьому році забезпечення галузі переведено на державне фінансування, на закупівлю нового обладнання з казни міста передбачено 20 млн. грн. Наше завдання — зробити все, аби і в період реформування якісні показники медицини Хмельницького не погіршилися.
— Від чого це залежить?
— У першу чергу, від фінансування. Бо які б ми плани не будували, вони залежать від коштів. Не можна, не вкладаючи грошей, створити щось нове. Переконаний: той шлях, який місто обрало в підготовчий період до реформування, є правильним. Ми змогли все зберегти, нічого не ліквідували й готові зробити первинну ланку допомоги по-новому, але лише тоді, коли переконаємося, що це економічно доцільно. Наразі лише вартість послуг перереєстрації поліклінік у центри надання медичної допомоги складає майже 50 тисяч гривень. Тож чи варто з цим поспішати?..
— На вашу думку, чи готові до майбутніх реформ хмельничани?
— Оце і є, мабуть, найскладніше в процесі реформування: змінити менталітет людей стосовно власного здоров’я. Тобто, кожен має взяти відповідальність за свій фізичний, емоційний, психічний стан, дотримуватися здорового способу життя, від якого залежить і загальне благополуччя громади. Вважаю, що наразі маємо якнайкраще поінформувати населення про зміни в процесі реформування медицини.
— На що, на ваш погляд, потрібно звернути більше уваги?
— Є кілька важливих моментів. Один із них — ургенція. Тут є над чим працювати, аби в подальшому не виникало ніяких несподіванок, коли людина потрапить у лікувальний заклад “швидкою”. На мою думку, в місті мають бути утворені центри, де зосередиться спеціалізована допомога, скажімо, хірургічна, травматологічна… Головне, аби медична допомога не дублювалася, а люди усвідомили, що їх порадниками на першому етапі медичної допомоги повинні стати сімейні лікарі або терапевти, які виконуватимуть такі ж обов’язки. Чим тісніше контактуватимуть лікар і пацієнт, тим вірогідніше, що допомога буде ефективною. Ну, і ще один важливий момент: акцент медицини буде зміщений у бік профілактики, тобто попередження хвороб.
— Чи маєте на підготовчому етапі зауваження до реформування?
— Вважаю неправильним кроком знищення педіатричної служби. Зрештою, це підтверджує досвід пілотних областей.
— Чи готові медзаклади міста економити енергоресурси, які стали достатньо дорогими?
— Сьогодні лікувальні установи зосередилися на підвищенні енергоефективності. Йде планова заміна вікон, дверей, ремонт систем опалення. Все це потребує ресурсів, вкладення значних коштів, які зможуть окупитися протягом 3-5 років. Але ми йдемо на це, бо треба економити електроенергію, тепло, газ та воду, вчимося бути раціональними господарями.
— Ваше ставлення до того, що запускати програму страхової медицини в Україні можна буде до кінця 2015 року.
— Ми запізнилися зі страховою медициною на 24 роки! Не буду пояснювати, наскільки вона нам потрібна. Скажу лише одне: сплачуючи медичну страховку, вкладатимемо кошти у власне здоров’я. Думаю, це переконливий аргумент. Крім того, я згодний з твердженням міністра охорони здоров’я, що для фінансування української медицини потрібні різні джерела — не тільки державні, а й страхові та приватні.
— Що побажаєте медикам напередодні професійного свята?
— Низько вклоняюся перед вашою благородною працею. Професія медика заслуговує на найвищу похвалу, захоплення та шану. Знання і вміння лікаря, які рятують життя та здоров’я людей, завжди користувалися повагою й цінувалися як особливий талант. Сьогодні з’являються нові методики й технології лікування, сучасні лікарські засоби та медична апаратура. Проте всі досягнення науки даремні, якщо до них не докладе рук той, хто присвятив себе служінню людям. Бажаю всім мирного неба, здоров’я, достатку, успіхів та професійних здобутків.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото з архіву редакції